Коромисел

Коромисел, -сла, м. и коромисло, -сла, с. [коро́ми^есе^ил]

1) Коромысло.Мет.50

Несе дівка воду з броду, коромесло гнеться. П. Кубинський
Ой із броду несу воду, коромисел гнеться.

2) Рычагъ, которымъ приводятся въ движеніе при звонѣ языки маленькихъ колоколовъ. Сим. 170.

3) Дѣтская игра: двое дѣтей становятся другъ къ другу спиной, переплетаются руками и поочередно каждый нагибается впередъ, отчего другой подымается на воздухъ. Мил. 55. КС. 1887. VI. 479.

Зміст

1 Сучасні словники
- 1.1 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
2 Фразеологізми
3 Загадка
4 Прислів'я
5 Ілюстрації
6 Медіа
7 Див. також
8 Джерела та література

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Дерев'яна вигнута палиця з зарубками або гачками на кінцях, якою носять на плечах відра з водою тощо.

Несучи на коромислі коновки з водою, вона, твердо ступала по розмоклій глині босими, червоними ногами (Іван Франко, I, 1955, 82);
Параска набрала води й скинула коромисло на плечі (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 272);
Зінька, ..не кваплячись, заходилася складати на коромисло випрану білизну (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 19).

// у порівняннях:

Позаду нього теліпався вигнутий коромислом вовчий хвіст (Петро Панч, Гарні хлопці, 1959, 54).

2. Рід важеля з точкою опертя посередині, який застосовують у вагах, паровій машині тощо.

Головною частиною.. терезів є коромисло (Фізика, I, 1957, 21).

3. Дитяча гра, суть якої в тому, що двоє стають один до одного спиною і, переплівшись руками, по черзі нагинаються вперед, підіймаючи один одного.

Фразеологізми

дим коро́мислом (стовпо́м)

1) Шум, гамір, безладдя, колотнеча.

Там таку бучу зняли були [солдати] — дим коромислом! (А. Головко).

2) Уживається для підкреслення інтенсивності вияву чого-небудь.

Принесли пилку, сокири, заступ, дерев’яний ящик з інструментом. Прийшов дід Хома Дягіль із своїм напарником .. — Ого, та у вас уже тут дим коромислом! — вдоволено настовбурчив на лобі вицвілі брови (Ю. Збанацький).