Користувач:Mrtovsteniuk.pi17

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:27, 10 грудня 2018; Mrtovsteniuk.pi17 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Боярська ЗОШ І-ІІІ ст. №1 (Києво-Святошинський район, м. Боярка)

  • Завдання 1
  1. Аналіз освітньої політики з питань впровадження ІКТ. Інтерв’ю з керівником навчального закладу
Інтерв'ю з директором Мелашенко Катериною Миколаївною

Людство неминуче вступає в інформаційну епоху. Фахівці вважають, що у світі розпочалося сторіччя інформатизації. Не стоїть осторонь цього процесу й наша держава, де останніми роками питанням інформатизації суспільства приділяється особлива увага. Комп‘ютери стрімко увійшли в різноманітні сфери повсякденної діяльності суспільства, тому широке запровадження комп‘ютерної техніки у процесі навчання є важливим завданням педагогів. Актуальною нині стала фраза "Хто володіє інформацією, той володіє світом". Я вважаю, що "від рівня інформаційно-технологічного розвитку навчального закладу у значній мірі залежить доступ учнів до якісної освіти, а значить, їх подальше професійне самовизначення та життєвий успіх". З цим можна і погоджуватись, і не погоджуватись… Якщо говорити про початкову школу, впровадження інформаційно-комп’ютерних технологій у навчально-виховний процес є доцільним і перспективним. Дитина приходить до школи у 6-7 років. Вона має необхідний для навчання рівень психічного розвитку, що характеризується розвиненою пам’яттю, гостротою і свіжістю сприйняття, допитливістю, яскравістю уяви, умінням керувати увагою тощо. Це об’єктивний бік психологічної готовності. А як щодо суб’єктивної психологічної готовності – бажання і прагнення вчитись школі. З приходом дитини до школи різко змінюється не тільки уклад її життя, але й соціальний статус, ігрова діяльність відходить на другий план, провідною стає діяльність навчальна. Головним обов’язком стає навчання – серйозна і важка справа, яка вимагає від молодшого школяра великих вольових зусиль. На жаль, інтерес до навчальної діяльності в дитини поступово починає знижуватися. Психологи вбачають декілька цьому причин. Вони можуть мати особистісний характер - недоліки в розвитку пізнавальної діяльності або в розвитку особистості (мотивація учіння, самоорганізація, самодисципліна). Та спричинити знищення інтересу до навчання може й обрана вчителем методика навчання. Ще і сьогодні провідне місце у викладанні предметів займають традиційні засоби – дошка, крейда та друковані джерела (підручники, зошити з друкованою основою). Завдяки ж використанню ІКТ навчальне середовище можна доповнити відео, звуком, анімацією. Усе це здійснює значний вплив на емоційну сферу молодшого школяра, сприяючи підвищенню пізнавальної активності, підвищенню інтересу до предмета та навчання взагалі, активізації навчальної діяльності учнів. Тим більше, що молодші школярі уже готові до роботи з ІКТ: вони знають, що таке комп’ютер, у більшості випадків уміють ним користуватися, у них відсутній психологічний бар’єр: діти не бояться, що зламається машина, не вистачить знань упоратися з нею тощо. Вчителю застосування ІКТ дозволяє економити час і максимально ефективно вирішувати повсякденні справи і обов’язки як фахівця: готуватися до уроків (складати конспекти, добирати дидактичні матеріали тощо), батьківських зборів, виховних годин, різноманітних виступів на педрадах, засіданнях МО, семінарах тощо; оформлювати документацію; в оперативному режимі відслідковувати результати навчальної діяльності учнів; налагоджувати спілкування з батьками своїх учнів; обмінюватися з колегами досвідом роботи, власними методичними надбаннями, обговорювати з ними актуальні питання навчання і виховання школярів, швидко отримувати й систематизувати потрібну інформацію. Таким чином, упровадження ІКТ полегшує роботу вчителя, а навчання дітей робить більш цікавим і ефективним.

  1. ІК-компетентності вчителів.
  2. Анкета [[1]]