Відмінності між версіями «Користувач:Гориленко 21ПО»

Версія за 22:15, 29 листопада 2014

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ПСИ́ХІКА, и, жін. Функція головного мозку, його здатність відображати об'єктивну дійсність. Психіка є одна із властивостей матерії, що виникла в процесі її розвитку (Борис Теплов, Психологія. Підручник для середньої школи, 1956, 3);

"Словопедія"

пси́хіка (від грец. ψυχή – душа) функція мозку, що полягає у відображенні об’єктивної дійсності. Виникла й розвинулася у вищих тварин у процесі біологічної еволюції у зв’язку з розвитком нервової системи, що регулює відносини організму з середовищем.

Словник іншомовних слів

Психіка (гр., душа) - функція мозку, що полягає у відображенні об'єктивної дійсності; душевна організація людини. Виникла й розвинулася у вищих тварин у процесі біологічної еволюції у зв'язку з розвитком нервової системи, що регулює відносини організму з середовищем.

Словник психологічних термінів

Психіка (гр. рsyche – орган думок і суджень) – здатність людини думати, міркувати і хвилюватися; розумове життя, включаючи свідомі та несвідомі процеси; розум у своїй цілісності, на відміну від тіла.

Тлумачний словник психологічних термінів

Психіка — властиве високоорганізованим хребетним тваринам, що мають кору головного мозку, психічне відображення об’єктивної дійсності і об’єктивування відображеного в поведінці, а людиною — і в діяльності; основна категорія і предмет психології. Психіка розвивалась в процесі еволюції живої матерії як вища якість на основі фізіологічної форми відображення, що властива і безхребетним тваринам, і рослинам. Різким переходом від фізіологічного до психічного відображення стало виникнення найпростішого с уб’єктив ного у вигляді найпростіших переживань. Психіка найбільш високо розвинена у людини як єдність тільки їй властивих свідомості, особистості і діяльності.

Словник іншомовних слів

Іноземні словники

An encyclopedia Brittanica Company

Ілюстрації