|
|
| Рядок 1: |
Рядок 1: |
| − | '''Конюший''' ({{lang-la|praefectus stabuli)}}) — [[придворний чин]] і посада в середньовічних монархіях. У [[Римська імперія|Римській імперії]] звався [[Начальник кінноти|Magister equitum]]. [[Київська Русь|Київській Русі]] княжий [[тіун]] (конюшний) згадувався у [[Руська Правда|"Руській Правді"]], при полоні [[Ігор Святославич|князя Ігоря]] ([[1185]]). | + | '''Конюший, -шого, '''''м. ''Конюшій. ''Служив у Потоцького конюшим. ''Стор. |
| − | | + | [[Категорія:Ко]] |
| − | Конюшний дбав про стадо коней, конюшні короля, великого князя, підготовці коней до війни. Відповідала лорду-констеблю у [[Велика Британія|Великій Британії]], [[Франція|французькому]] коннетаблю ({{lang-fr|Grand écuyer de France}} - з 1290). На теренах України, що належали до [[Королівство Польське|Корони]] і [[ВКЛ]] спочатку урядовець володаря, що займався конюшнями, згодом почесний земський уряд. У Короні уряд конюшого відомий з ХІ ст., у ВКЛ з XV ст. Посада монаршого урядовця почала втрачати значення на початку XV ст. Ліквідована 1768 року.
| + | |
| − | | + | |
| − | У [[Московське царство|Московському царстві]] в XV — початку [[XVII ст.]]. Веде своє походження від княжого [[тіун]]а — конюшого XI — [[XII ст.]]. З кінця [[XV ст.]] конюший — начальник [[Конюшенного наказ | конюшенного наказу]].
| + | |
| − | | + | |
| − | Спочатку конюші призначалися з бояр, тому чин називався ''Боярин і конюший''. Першим боярином і конюшим в [[1496]] став [[Чилядник Андрій Федорович | Андрій Федорович Чилядник]]. Останнім боярином і конюшим був [[Романов Олександр Микитович | Олександр Микитович Романов]]. Після нього чин став називатися просто ''конюший''.
| + | |
| − | | + | |
| − | Боярином і конюшим був [[Борис Годунов]], тому іноземні письменники помилково вважали посаду боярин і конюший вищою посадою для бояр. У віданні боярина і конюшого перебували всі царські [[стайня | стайні]] і заводи. До деяких кінних заводів були приписані волості. За відомостями англійської посланника Флетчера річний дохід Бориса Годунова на посаді конюшого становив 12 тисяч рублів на рік, хоча дохід звичайного [[боярин]]а становив не більше 700 рублів на рік.
| + | |
| − | | + | |
| − | На допомогу конюшому надавався [[ясельничий]].
| + | |
| − | | + | |
| − | == Див. також ==
| + | |
| − | * [[Конюший великий коронний]]
| + | |
| − | * [[Придворні чини]]
| + | |
| − | * [[Шталмейстер]]
| + | |
| − | | + | |
| − | == Джерела та література ==
| + | |
| − | * ''Т. Л. Вілкул''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Konyushii Конюший] // {{ЕІУ|5|120}}
| + | |
| − | | + | |
| − | === Література ===
| + | |
| − | * Успенский Г. П. «Опыт повествования о древностях Русских». Харьков, 1818. стр. 280
| + | |
| − | * [http://chtyvo.org.ua/authors/Chubina_Tetiana/Pototskykh_v_Ukraini_tulchynska_liniia_suspilno-politychni_ta_kulturolohichni_aspekty/ Чубіна Т. Д. Рід Потоцьких в Україні (тульчинська лінія): суспільно-політичні та культурологічні аспекти]
| + | |
| − | * Zbigniew Góralski, Urzędy i godności w dawnej Polsce, Warszawa 1988
| + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | | + | |
| − | [[Категорія:Придворні чини]] | + | |
| − | [[Категорія:Урядники Великого князівства Литовського]]
| + | |
| − | {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
| + | |
| − | сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
| + | |
