Коло

І. Ко́ло, -ла, с. 1) Кругъ. Ой колом, колом до гори місяць (сонце) іде. Рк. Макс. 2) Колесо. Ой зійди, зійди, ясний місяцю, як млиновеє коло. Чуб. 3) Въ ткацкомъ станкѣ то-же, что и колесо у передняго навоя. См. Навій. Вас. 165. 4) Поставъ (мельницы). Млин з двома колами. Черниг. у. КС. 1883. VII. 508 — 517. 5) = Колесо 3. Дівчата стали у коло. Мир. Пов. 144. Ум. Колечко. Желех.

ІІ. Коло, пред. 1) Около, вокругъ. Чи не той то хміль, що коло тичини в’ється? Макс. (1849). 96. Кайданизалізо ноги повривало, біле тіло козацькемолодецьке коло жовтої кости пошмугляло. АД. І. 89. 2) Возлѣ, подлѣ. Заховаю змію люту коло свого серця. Шевч. Звелів їх садовити купа коло купи. Єв. Мр. VI. 39. 3) Коло чо́го ходити. Заниматься чѣмъ либо. Коло ко́го ходити. Заботиться о комъ, присматривать за кѣмъ.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КО́ЛЕСО, а, сер. 1. Коло зі спицями або суцільне, що обертається на осі й надає руху екіпажеві та іншим засобам пересування. Заклацали його [гнідкові] копита об суху землю, загули колеса, котячись по рівному шляху (Панас Мирний, IV, 1955, 310); Одноманітно постукують колеса вагона (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1948, 125); — Мотоцикл на те й винайдено, щоб на ньому їздити, мчати.. Це ж просто здорово: кермо та два колеса, а само їде, не їде — летить! (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 99); * У порівняннях. Обідньої вже доби сама пані вкотила, як на колесах (Марко Вовчок, I, 1955, 75).

Їздити на колесах — їздити возом, бричкою тощо (на відміну від їзди на санях). — Погода у нас. весняна. Ані крихти снігу, їздять на колесах (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 180); Чортове колесо — споруда для розваги, що має форму кола й обертається вертикально з прикріпленими перпендикулярно до нього кабінами для сидіння. Всі знали, що то Уралов поніс прогуляти, розважити доньку , ..і він шкодував, що на полігоні немає якого-небудь чортового колеса та каруселі (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 301). 

"Словопедія" 

ко́лесо іменник середнього роду

• Але: два, три, чотири ко́леса

УКРЛІТ.ORG_Cловник

КО́ЛЕСО, а, с.

1. Коло зі спицями або суцільне, що обертається на осі й надає руху екіпажеві та іншим засобам пересування. Заклацали його [гнідкові] копита об суху землю, загули колеса, котячись по рівному шляху (Мирний, IV, 1955, 310); Одноманітно постукують колеса вагона (Шовк., Інженери, 1948, 125); — Мотоцикл на те й винайдено, щоб на ньому їздити, мчати.. Це ж просто здорово: кермо та два колеса, а само їде, не їде — летить! (Гончар, Тронка, 1963, 99), * У порівн. Обідньої вже доби сама пані вкотила, як на колесах (Вовчок, І, 1955, 75).

СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Колесо, -са, с. 1) Кругъ. Колесом сонечко вгору йде. Грин. III. 533. 2) Колесо въ экипажѣ, машинѣ, мебели. А вони окаянні коней зупиняють, у колесах спиці рубають. К. ЧР. Дивися, які баюри колісьми повироблювано. Харьк. Скрині такі на колесах, що було перехилишся та й дна рукою не достанеш. МВ. ко́лесо млинове, колесо млинське (Галиц.). Мик. 480. Колесо водяной мельницы. к. водяне. Наружное колесо водяной мельницы. Мик. 480. То-же значитъ и надвірне колесо. Черниг. у. к. палечне (пале́шне). Внутреннее колесо водяной мельницы, приводящее въ движеніе шестерню. Мик. 480. Черниг. у. к. замахове. Часть ткацкаго станка. МУЕ. III. 24. 3) Люди, ставшіе въ кружокъ (на сходкѣ, въ собранія казацкой ради и пр. Увесь поїзд із музиками іде за молодим і стає коло діжи кругом — колесом. МУЕ. 113. Посеред колеса, — а колесо одзначили таке, що з одного краю до другого ледві можно було що почути... — стояв стіл під турецьким килимом. На столі лежала булава Брюховецького з бунчуком і корогвою. К. ЧР. 334. віщове колесо, судне колесо. Собраніе запорожскихъ казаковъ для суда надъ товарищами. Курінне отамання і всяка старшина кінчали первий обід віщового колеса. К. ЧР. 270. Посеред суднього колеса стояв Кирило Тур. К. ЧР. 269. раднє колесо. То-же собраніе для рѣшенія дѣлъ. Кругом раднього колеса крик і гомін. K. ЧР. 335. 4) Рядъ вѣтвей, идущихъ вокругъ ствола дерева приблизительно на одинаковой высотѣ. Шух. І. 224. 5) Игра. Также: колесо дурне. Игра состоитъ въ томъ, что взявшіяся за руки дѣти составляютъ вращающійся кругъ, постоянно выворачивающійся то внутрь, то наружу. Ив. 48. Маркев. 73. Ум. коле́сонько, колісце́, колісна, колісчатко. А з мене, березоньки, колесонька будуть. Чуб. 5. 111.

«Словники України on-line»

відмінок однина множина називний ко́лесо коле́са родовий ко́леса колі́с давальний ко́лесу коле́сам знахідний ко́лесо коле́са орудний ко́лесом коле́сами, колі́сьми місцевий на/у ко́лесі, по ко́лесу на/у коле́сах кличний ко́лесо* коле́са*

Російсько-українські словники

Колесо́ – ко́лесо, ко́ло, (ум.) колісце́, коліща́ (-ща́ти), коліща́тко, коле́сонько, ко́лечко. [Він коле́са вмі́є роби́ть (М. Вовч.). Махове́ ко́лесо закрути́лось у шале́ному ле́ті (Коцюб.)].

Іноземні словники

українська-англійська Словник

Переклад на англійська:

wheel

ЯНДЕКС словари

Существительное c.р. wheel 5 источников на колесах — always on the road / move2 ведущее колесо — driving-wheel2 цепное колесо — sprocket2

Словари и энциклопедии на Академике

-а, с. 1) Мовна одиниця, що являє собою звукове вираження поняття про предмет або явище об'єктивного світу. || Заклинання, що, за марновірним уявленням, має магічну силу. || В обчислювальній техніці – послідовність символів ("літер") для позначення виду даних, повідомлення і т. ін.

Ілюстрації