Колотнеча

Колотне́ча, -чі, ж. Ссора, споръ, драка, свалка. Тіки на пори, аж там така смертенна бійка та колотнеча діється. Харьк. Смерть запанувала там, де недавно буц гармідер і колотнеча. Левиц. Добра та ладу не було, а були тільки бучі, колотнеча та сваволя. Мир. ХРВ. 87.

Вставте тут невідформатований текст

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках КОЛОТНЕЧА, і, жін. 1. Безладний рух, гомін людей; сум'яття. В кузові зчинилася колотнеча. Люди кричали, лаялися, потім почали гупати кулаками об вицвілий верх кабіни (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 373); Десь на протилежнім кінці села знялась раптом страшенна колотнеча, запахкали постріли, дико завалувала собачня (Олесь Гончар, II, 1959, 99); Бував він на своєму віку не раз на ярмарках, бачив колотнечу, а подібного нічого не зустрічав (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 164); // Стихійний вияв незадоволення своїм становищем; заворушення. Піднялася знову буча та колотнеча... Не в одних Пісках (Панас Мирний, I, 1949, 324); Не спинити.. тої колотнечі, як не спинити хуртовини, не спинити зливи, що затоплює землю, клекоче бурчаками, руйнує греблі й все, що на дорозі... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 118); * Образно. Літературна мова мусить витворитись з усіх діалектів без жодного насильства, сварки й колотнечі (Леся Українка, V, 1956, 126). 2. Побутові незгоди, сварки. Колотнеча в Кайдашевій хаті не переставала (Нечуй-Левицький, II, 1956, 305); — Зараз же мені, Прохоре, помирися з Вірою, і щоб у моїй хаті більше колотнечі не було, а були мир та спокій (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 166).