Відмінності між версіями «Колотнеча»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Сучасні словники)
Рядок 2: Рядок 2:
 
[[Категорія:Ко]]
 
[[Категорія:Ко]]
 
   
 
   
==Сучасні словники==
+
<nowiki>Вставте тут невідформатований текст</nowiki>==Сучасні словники==
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
КОЛОТНЕЧА, і, жін.
 +
1. Безладний рух, гомін людей; сум'яття. В кузові зчинилася колотнеча. Люди кричали, лаялися, потім почали гупати кулаками об вицвілий верх кабіни (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 373); Десь на протилежнім кінці села знялась раптом страшенна колотнеча, запахкали постріли, дико завалувала собачня (Олесь Гончар, II, 1959, 99); Бував він на своєму віку не раз на ярмарках, бачив колотнечу, а подібного нічого не зустрічав (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 164);
 +
//  Стихійний вияв незадоволення своїм становищем; заворушення. Піднялася знову буча та колотнеча... Не в одних Пісках (Панас Мирний, I, 1949, 324); Не спинити.. тої колотнечі, як не спинити хуртовини, не спинити зливи, що затоплює землю, клекоче бурчаками, руйнує греблі й все, що на дорозі... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 118);  * Образно. Літературна мова мусить витворитись з усіх діалектів без жодного насильства, сварки й колотнечі (Леся Українка, V, 1956, 126).
 +
2. Побутові незгоди, сварки. Колотнеча в Кайдашевій хаті не переставала (Нечуй-Левицький, II, 1956, 305); — Зараз же мені, Прохоре, помирися з Вірою, і щоб у моїй хаті більше колотнечі не було, а були мир та спокій (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 166).
 +
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  

Версія за 23:38, 21 листопада 2017

Колотне́ча, -чі, ж. Ссора, споръ, драка, свалка. Тіки на пори, аж там така смертенна бійка та колотнеча діється. Харьк. Смерть запанувала там, де недавно буц гармідер і колотнеча. Левиц. Добра та ладу не було, а були тільки бучі, колотнеча та сваволя. Мир. ХРВ. 87.

Вставте тут невідформатований текст==Сучасні словники== Тлумачення слова у сучасних словниках КОЛОТНЕЧА, і, жін. 1. Безладний рух, гомін людей; сум'яття. В кузові зчинилася колотнеча. Люди кричали, лаялися, потім почали гупати кулаками об вицвілий верх кабіни (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 373); Десь на протилежнім кінці села знялась раптом страшенна колотнеча, запахкали постріли, дико завалувала собачня (Олесь Гончар, II, 1959, 99); Бував він на своєму віку не раз на ярмарках, бачив колотнечу, а подібного нічого не зустрічав (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 164); // Стихійний вияв незадоволення своїм становищем; заворушення. Піднялася знову буча та колотнеча... Не в одних Пісках (Панас Мирний, I, 1949, 324); Не спинити.. тої колотнечі, як не спинити хуртовини, не спинити зливи, що затоплює землю, клекоче бурчаками, руйнує греблі й все, що на дорозі... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 118); * Образно. Літературна мова мусить витворитись з усіх діалектів без жодного насильства, сварки й колотнечі (Леся Українка, V, 1956, 126). 2. Побутові незгоди, сварки. Колотнеча в Кайдашевій хаті не переставала (Нечуй-Левицький, II, 1956, 305); — Зараз же мені, Прохоре, помирися з Вірою, і щоб у моїй хаті більше колотнечі не було, а були мир та спокій (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 166).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]