Відмінності між версіями «Кокошитися»

Поточна версія на 15:27, 24 листопада 2017

Кокошитися, -шуся, -шишся, гл. Важничать, пѣтушиться. Вх. Зн. 26.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 '''Кокошитися, -шуся, -шишся, '''''гл. ''Важничать, пѣтушиться. Вх. Зн. 26.
 [[Категорія:Ко]]
-, недок., розм. Триматися зарозуміло, гордовито; бундючитися, чванитися, хизуватися. — Таке воно кашливе та заслинене, що ціпа в руках не годно вдержати, та й ще воно кокошиться (Василь Стефаник, Вибр., 1945, 131); — А що ж вони можуть мені зробити? — кокошився старий (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 115).