Ковть!

Ковть! меж., выражающее глотаніе. Сосниц. у.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках КОВТЬ, виг.

1. Звуконаслідування, що означає звук ковтання.

2. розм. Уживається як присудок за знач. ковтнути 1. «В дрізочки люльки! На смітник тютюн!» А по тім наказі хто нишком закурить — нехай і сам верховода — то зачує, ніби щось шелеснуло, зараз люльку ковть! (Марко Вовчок, VI, 1956, 278).

Ілюстрації