Ковтки

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ковтки, -ків, мн. 1) Серьги. О, 1861. XI. Свид. 29. Гол. Од. 60. Шух. I. 130. В стьожках, в намисті г ковтках тут танцювала викрутасом. Кот. Ен. 2) Сбившіеся комья шерсти. Диви, які ковтки он на собаці. Канев. у.

Сучасні словники

КОВТКИ́, ів, мн., діал. Сережки. Приходила і ся [Ганна] сюди.. в намисті і в ковтках (Іван Котляревський, I, 1952, 73); Вона одягла свій звичайний чорний убір, причесала волосся і вложила маленькі брильянтові ковтки в уха (Іван Франко, VII, 1951, 398).
Серьги. О, 1861. XI. Свид. 29. Гол. Од. 60. Шух. I. 130. В стьожках, в намисті г ковтках тут танцювала викрутасом.

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

http://sum.in.ua/s/kovtky
http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%82%D0%BA%D0%B8 Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 206.

Зовнішні посилання