Коваль

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Коваль, -ля, м. 1) Кузнецъ. У кузні коваль, забувши про залізо в горні, балакав з хуторянами про чорну раду. К. ЧР. Коваль коня кує, а жаба і собі ногу дає. Ном. № 2548. 2) Холо́дний коваль. Слесарь. Жінка старого холодного коваля. Стор. МПр. 155. 3) Названіе отца новорожденнаго (на крестинахъ). Мил. 24. 4) Названіе плохого въ ходу вола. КС. 1898. VII. 46. 5) Насѣк.: щелкунъ, Elater. Вх. Пч. І. 6. 6) = Коваляк. Вх. Уг. 245. 7) Насѣк.: тараканъ. Вх. Уг. 245. 8) Кусокъ сала, даваемый лучшему гонщику берлинъ и плотовъ. Він добре жене коваля дістане. Любечъ. Ум. Ковалик, ковальчик. Ковалики в паністарій кують. Страшно. Ном. № 13650.

Сучасні словники

Коваль. Академічний тлумачний словник

КОВАЛЬ, я, чол. Майстер, що куванням обробляє метал, виготовляв металеві предмети. Коваль клепле, доки тепле (Номис, 1864, № 5927); Якби кайдани перегризти, То гриз потроху б. Так не ті, Не ті їх ковалі кували, Не так залізо гартували (Тарас Шевченко, II, 1953, 40); Батько був славний коваль на всі околишні села (Іван Франко, IV, 1950, 188); Здоровенні, напівголі, спітнілі, бронзові ковалі гатили своїми, тільки їм під силу, молотами по ковадлах (Олександр Довженко, I, 1953, 227); * Образно. Кожен сам коваль свого щастя (Андрій Головко, II, 1957, 559).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Жінка коваль

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання