Кобза
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:30, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ко́бза, -зи, ж. 1) Струнный музыкальный инструментъ. Сидить на могилі козак старесенький, у кобзу граєвиграває, голосно співає. Мет. 443. Він усюди вештається та на кобзі грає. Шевч. 7. На речах як на кобзі. Ном. № 2989. 2) Рыболовный снарядъ изъ тонкихъ прутьевъ. Сим. 148. Ум. Кобзонька, кобзочка. В кобзоньку грає, гарно співає. Грин. III. 21.
