Відмінності між версіями «Клунок»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Клунок, -нка, '''''м. ''Полмѣшка; котомка; узелъ. ''Півдесяток сомини і клунок тарані. ''Полт. г...)
 
 
Рядок 1: Рядок 1:
'''Клунок, -нка, '''''м. ''Полмѣшка; котомка; узелъ. ''Півдесяток сомини і клунок тарані. ''Полт. г. ''Одчинила вона скриню, виймала Василеві сорочки і вкладала в клунок. ''Левиц. І. 37. ''Зоставив він їй клунок з харчами. ''Стор. МПр. 28. ''Вийняв клунок з просом. ''Подольск. и Харьк. г. Ум. '''Клуночок. '''''І внучатам із клуночка гостити виймала. ''Шевч. 112. ''В’їхала в двір коняка, вступили богомольці з клуночками. ''Левин. І. 38.  
+
 
[[Категорія:Кл]]
+
'''Клунок''' - 1. Наповнена чим-небудь дорожня торба або мішок, пристосовані для носіння їх за плечима. Возьми на плечі з хлібом клунок; Нехай йому лихий прасунок. Як голодом нам помирать (Іван Котляревський, I, 1952, 125); Заробітчани ввійшли в шинок, поскидали з плечей клунки, посідали вряд на лаві (Панас Мирний, I, 1949, 228); В коридор.. вагона зайшов юнак із клунком і великим чемоданом (Петро Панч, В дорозі, 1959, 176).
 +
== Сучасні словники ==
 +
'''Клунок''' - 2. Зав'язана кінцями хустка, шматок тканини тощо з укладеними в ній речами, пожитками й т. ін.; вузол. Любка принесла дідові харч в клунку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 112); В руках у старої клунок, загорнутий у червону хустину (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 112); За прилавком [на базарі], обклавшись клунками і мішками, сидів Василь Лигун (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 55).
 +
3. розм. Півмішка чого-небудь як міра. Засвітила я світло, дивлюсь, а він приніс п'ять шматків сала ще й клунок пшениці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 282); Август присвічує лойовою свічкою своєму батькові.., а той тягне в хату клунок вовни (Леся Українка, IV, 1954, 215).
 +
== Джерела ==
 +
*[http://sum.in.ua/s/klunok Словник української мови]  
 +
== Ілюстрації ==
 +
<gallery>
 +
Рюкзак.jpg| 
 +
</gallery>

Поточна версія на 22:12, 25 жовтня 2016

Клунок - 1. Наповнена чим-небудь дорожня торба або мішок, пристосовані для носіння їх за плечима. Возьми на плечі з хлібом клунок; Нехай йому лихий прасунок. Як голодом нам помирать (Іван Котляревський, I, 1952, 125); Заробітчани ввійшли в шинок, поскидали з плечей клунки, посідали вряд на лаві (Панас Мирний, I, 1949, 228); В коридор.. вагона зайшов юнак із клунком і великим чемоданом (Петро Панч, В дорозі, 1959, 176).

Сучасні словники

Клунок - 2. Зав'язана кінцями хустка, шматок тканини тощо з укладеними в ній речами, пожитками й т. ін.; вузол. Любка принесла дідові харч в клунку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 112); В руках у старої клунок, загорнутий у червону хустину (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 112); За прилавком [на базарі], обклавшись клунками і мішками, сидів Василь Лигун (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 55). 3. розм. Півмішка чого-небудь як міра. Засвітила я світло, дивлюсь, а він приніс п'ять шматків сала ще й клунок пшениці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 282); Август присвічує лойовою свічкою своєму батькові.., а той тягне в хату клунок вовни (Леся Українка, IV, 1954, 215).

Джерела

Ілюстрації