Клинок

Матеріал з Київський університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:50, 6 квітня 2015; Iafrolov.is14 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Клино́к, -нка, ж. Ум. отъ клин. = Клинець 1, 3. Чуб. VII. 432. Забивають з осики клинком. Сніп. 160. Канчук (висить) на клинку! Гол. III. 310. Меч и міч, меча, м. 1) Мечъ. Яким мечем махає, такою путтю й погибає. Ном. і наш ясен міч твоєї головоньки не йме. АД. Голий як міч, гострий як бритва. Ном. № 1526. А позад війська мечем махає. Чуб. Під меч положити. Изрубить. Скочупоскочу за тими турки, гой як здогоню під меч положу. Kolb. І. 101. 2) Сабля, украшенная цвѣтами, шумихой, пучкомъ калины, съ горящей свѣчей, обвязанная платкомъ, — употребляется въ свадебномъ обрядѣ и находится въ рукахъ світилки. Иногда сама сабля отсутствуетъ. Світилочці зробили меч, як таки водиться на весіллі: нав’язали ласкавців, васильків і позолоченої шумихою калини і свічечку ярого воску засвітили і меч обв’язали, і світилочку перев’язали рушниками. Кв. І. 111. Ум. Мечик.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник української мови

Меч 1. Старовинна холодна зброя у вигляді двосічного прямого довгого клинка з рукояткою. З Чигирину По всій славній Україні Заревли великі дзвони, Щоб сідлали хлопці коні, Щоб мечі-шаблі гострили (Тарас Шевченко, II, 1953, 42); Шляхтичі й лицарі замовляли собі шоломи і шаблі, вибирали.. кошовні ланцюжки чи то держаки й піхви до меча (Зінаїда Тулуб, Людолови, 1, 1957, 7); Образно. Крізь розбиту шибку Багров побачив сліпучі мечі прожекторів, які схрестила над морем ескадра (Василь Кучер, Чорноморці, 1948, 26); У порівняннях. Голови повернулись, і тривожно-жорстокі очі стрілись, наче мечі (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 100); В неволі і ріс, і мучився Тарас, і на недолюдків — на звірів, як меч, він слово піднімав (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 348); // чого, перен. Про те, що карає кого-, що-небудь. Хай упаде грозовий меч відплати, і в небо бризне зловорожа кров (Володимир Сосюра, II, 1958, 207).'' Вогнем і мечем див. вогонь; Гострити меч див. гострити; Іти на кого — що (приходити до кого) з мечем: а) починати війну проти кого-небудь. Хто на землі наші Із мечем іде, — Голова у того Із плеча паде (Ростислав Братунь, Грудка.., 1962, 33); б) іти, приходити до кого-небудь, маючи ворожі, недружелюбні наміри. — Ну от, бачите, дідусю, — ваш син приходив до нас з мечем, а мій тато послав мене до вас з добрим словом (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 210); Підняти меч — почати війну, бій з ким-небудь; піти проти когось. — Перш ніж підняти меч, мусимо показати Росії, хто ми [юнкери] такі, що ми несемо з собою (Олесь Гончар, II, 1959, 207); Схрестити мечі — вступити у бій, боротьбу, суперечку, змагання. [Ольга Антонівна:] Я скажу, що тебе нема, що ти хворий. [Лисенко:] Ні, не треба... Я прийму бій. Все одно з ними треба колись схрестити мечі (Юрій Мокрієв, П'єси, 1959, 289); Узяти меч у руки — підготуватися, бути готовим до війни, боротьби. — Ми закликаємо кінчати війну, а самі візьмемо меч у руки? Це — небезпечний експеримент (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 225).

Меч 2. заст. У старовинному весільному обряді — прикрашена квітами, стрічками і т. ін. шабля, яку тримала в руках світилка. Світилочці зробили меч, як таки водиться на весіллі: нав'язали ласкавців, чорнобривців, васильків і позолоченої шумихою калини і свічечку ярого воску засвітили (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 94).


Фразеологічний словник україниської мови

бра́ти / взя́ти збро́ю (меч) в ру́ки. Готуватися до боротьби, війни або починати боротьбу, війну. Треба за всяку ціну знайти Максима Бобровника, треба брати зброю в руки (Ю. Збанацький); Ми закликаємо кінчати війну, а самі візьмемо меч у руки? Це — небезпечний експеримент (Ю. Смолич).

ви́сі́ти дамо́кловим мече́м над ким—чим. Загрожувати кому-, чому-небудь; постійно турбувати когось. Небезпека бути викритим через отой вірш “дамокловим мечем” висіла над ним (А. Головко); Оце — приймуть чи не приймуть? — дамокловим мечем висіло над ним, і він докладав немало зусиль, щоб зосередитись і щось читати (В. Канівець).

вогне́м і мече́м, книжн. Нещадно; з великою жорстокістю. — Повернемо (хлопців) огнем і мечем, пане канцеляр! — вигукнув Єремія Вишневецький і вибіг на трибуну (П. Панч).

гостри́ти (рідше точи́ти, наго́стрювати і т. ін.) ніж (меч, соки́ру тощо) на кого—що і без додатка, несхв. Виношувати якісь недобрі наміри щодо когось, чогось; замишляти щось. А той нишком у куточку Гострить ніж на брата (Т. Шевченко); Тим часом над Європою насувалися хмари, вирувала буря. Вже рвався до влади Гітлер, Муссоліні гострив ніж на Абіссінію (З газети); (Зося:) Сава його (Гната) так любить, а він на Саву ножа гострить (І. Карпенко-Карий); (Монтаньяр:) Хто хоче буть республіканцем добрим, хай гострить меч на Брута перш за все (Леся Українка); Прожив життя тихе, богобоязливе, ні на кого він меча не гострив, не важили й сусіди на нього (Б. Федорів); Закликав (Т. Шевченко) громадою обух сталить, сокиру гострити на проклятих тиранів (П. Тичина); Гриб Боровик насупився .. і рубонув, як завше, без підтексту: — Нащо на добре діло гострити сокиру? (М. Стельмах); (Яків:) Не помічав, щоб Віктор точив<

дамо́клів меч ( рідше меч Дамо́кла), книжн. Небезпека або неприємність, що постійно загрожує комусь. Чому в їхньому домі з’явився саме Гаркуша, а не хтось інший. Це не доля, не фатум, не збіг обставин. Це — дамоклів меч! (Л. Дмитерко); Не знайдуть спільної мови, залишиться над Катериною висіти, мов клятий дамоклів меч, важка підозра, і… життя в них не буде (Ю. Збанацький); Дамокловим мечем нависає брак кваліфікованих кадрів (З журналу); Має ходити (Гонта) під дамокловим мечем, кожної миті сподіваючись смертельного удару (Я. Стецюк); Під постійним питанням, як під дамокловим мечем, саме існування національної мови (З газети); Над Україною завис меч Дамокла — Чорнобиль (З журналу).

переко́вувати / перекува́ти мечі́ на ора́ла, книжн. Перетворювати воєнні засоби, ресурси і т. ін. у мирні. Не в ті часи ми живемо, щоб мечі на орала перековувати.. Бо ніхто землі нам просто так не віддасть. Без боротьби (А. Головко); Ми завжди готові перекувати мечі на орала (З газети).

підніма́ти (підійма́ти, підно́сити і т. ін.) / підня́ти (підійня́ти, підне́сти і т. ін.) збро́ю (меч, соки́ру і т. ін.) проти кого, за кого—що і без додатка. Воювати з ким-небудь, намірятися вбити когось. Поклялися Бела і Данило не піднімати зброї один проти одного (А. Хижняк); Щасливий воїн, що в ім’я миру Свою підносить бойову сокиру, Во ім’я правди кривду тне з плеча (М. Рильський); Хто меч підійме, від меча загине (Леся Українка).

схрести́ти / схре́щувати списи́ (мечі́). Сперечатися, захищаючи певні погляди. (Ольга Антонівна:) Я скажу, що тебе нема, що ти хворий. (Лисенко:) Ні, не треба… Я прийму бій. Все одно з ними треба колись схрестити мечі (Ю. Мокрієв); Зацитує ось таке Антон Герасимович їхній педагогічній асамблеї, а надто ж тому патлатому дискутерові Берестецькому, з яким найчастіше схрещує списи (О. Гончар). схре́щуються / схрести́лися списи́ (мечі́, багне́ти і т. ін.). 1. Хто-небудь вступає в гостру суперечку, полеміку з кимось. Критичні списи не раз схрещувалися над сторінками повістей Ігоря Муратова (З журналу); Це була б така собі невимушена розмова простого майстра з главою міста, але водночас схрестилися б мечі двох політичних супротивників (П. Загребельний). 2. Хто-небудь ступає в бій, боротьбу з кимсь. Російські багнети схрещувалися з яничарськими ятаганами (С. Добровольський).

Ілюстрації

28-11-16-53.jpg 28-11-16-27.jpg 28-11-17-10.jpg

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання