Київський іподром

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Kyiv vidom ta nevidom.png
Іподром 12.12.jpg

Опис

У 1867 було засновано Київське товариство випробувань коней (рос. — «Киевское общество испытаний лошадей»), незабаром почалися кінні змагання.

На початок 20 століття вже існував іподром на Печерську. У 1915—1916 роках для нього збудована кам'яна будівля в стилі неоренесанс (зараз вул. Омеляновича-Павленка, 9). Архітектором був Валеріян Риков, скульптором — Федір Балавенський. У будівлі була крита двох'ярусна трибуна завдовжки близько 125 метрів, здатна вміщати більше чотирьох тисяч чоловік одночасно. Тут були свій ресторан і буфет. Свого часу іподром на Печерську вважався одним з найкращих розважальних місць у Києві.

Вперше ідея забудови поля іподрому виникла у 1930-і, коли у Київ переносилася столиця України. Але того разу вона не була реалізована. Вдруге до неї повернулися через 30 років. Печерський іподром був закритий у 1965. Його поле забудували, будівля залишилась до нашого часу. Займає площу 45 гектарів і знаходиться на проспекті Академіка Глушкова, 10.

Територія іподрому розташована навпроти льодового стадіону, поряд з територією Національного експоцентру України і житлового масиву Теремки.

На іподромі щотижнево проводяться змагання, кожен день відбуваються тренування.

Київський іподром — це один з останніх в Україні іподромів, завдяки існуванню якого в Україні збереглась та розвивається галузь рисистого конярства.

На Київському іподромі побудовано 9 капітальних стаєнь, на 40 денників кожна. Кожна стайня має запряжний манеж, а також кімнати для зберігання спеціального інвентарю.

Головне Скакове поле іподрому має три доріжки, кожна з яких має своє призначення. Перша (внутрішня) доріжка служить для тренувань коней. Вона має граншлаковое покриття, а її розміри становлять 1477 м у довжину і 20 м завширшки. Друга доріжка призначена для забігу коней риссю, її використовують як для тренінгу коней, так і для випробувань. Назва цієї доріжки — призова. Вона покрита ґрунтом, який за своєю структурою близький до чорнозему. Довжина другої доріжки становить 1600 м, а ширина — 30 м. Третя доріжка називається скаковою, її призначення — зберегти і напрацювати мускулатуру коней. По зовнішньому периметру доріжка покрита піском, а по внутрішньому травою. У довжину вона становить 1800 м, а в ширину — 25 м. У центрі поля обладнані майданчики для конкуру (змагання з подолання перешкод) і для виїздки спортивних коней.

Вид ресурсу

Фото/2016

Автор(и)

Риков Валеріян (архітектор) Балавенський Федір (скульптор)

Етнографія

Краєзнавчі об’єкти

Географічні об’єкти

Установи, заклади, організації та підприємства (про них)

Персоналії

Хронологічні рубрики

Систематичні рубрики

Відомості про ресурс

Підготував(ла)

Мишко Юлія Олексіївна