Киянка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 04:04, 25 листопада 2015; Abzubrytska.uk14 (обговорення • внесок)
Кия́нка, -ки, ж. 1) Кіевлянка. 2) Богомолка, идущая на богомолье въ Кіевъ, или возвращающаяся оттуда. Понеділкує, черничить, киянок годує. Мкр. Н. 30. 3) Небольшой деревянный молотокъ у столяра. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Ум. Кия́ночка. Я з Києва швачка, я з. Києва кияночка, а з города городяночка. Мет. 197.
