Ких!

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Ких! меж. Выражаетъ смѣхъ. Кихкихких! засміялись чумаки. О. 1861. X. 22.


Сучасні словники

КИХ, КИХ-КИХ, виг., рідко.

1. Звуконаслідування, що означає сміх.

2. розм. Уживається як присудок за знач. кихкати. Кузьма Трохимович, сеє чувши, та «ких, ких, ких, ких!», та аж за боки брався, регочучи (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 10), Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 156.

Ілюстрації

Ких.jpg Ких2.jpg Ких3.jpg Ких4.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання