Китяг
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:10, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ки́тяг, -гу и ки́тях, -ху, м. 1) Гроздь, кисть. Спілі вишні злипались китяхами, як бджоли кругом матки. Левиц. Пов. 192. Вишні так і висять китяхами. Харьк. г. 2) Комокъ. А сніг ліпив у шибки, набивався китяхами, блищав через скло. Левиц. І. 515. 3) Метелка проса. Мнж. 184.
