Відмінності між версіями «Китяг»
Kimmn (обговорення • внесок) (→Сучасні словники) |
Kimmn (обговорення • внесок) (→Сучасні словники) |
||
| Рядок 6: | Рядок 6: | ||
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 145. | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 145. | ||
| + | |||
| + | {| class="wikitable" | ||
| + | |- | ||
| + | ! '''Відмінок''' !! '''Однина''' !! '''Множина''' | ||
| + | |- | ||
| + | | Називний || ки́тяг || ки́тяги | ||
| + | |- | ||
| + | | Родовий || ки́тягу || ки́тягів | ||
| + | |- | ||
| + | | Давальний || ки́тягу, ки́тягові || ки́тягам | ||
| + | |- | ||
| + | | Знахідний || ки́тяг || ки́тяги | ||
| + | |- | ||
| + | | Орудний || ки́тягом || ки́тягами | ||
| + | |- | ||
| + | | Місцевий || на/у ки́тягу || на/у ки́тягах | ||
| + | |- | ||
| + | | Кличний || ки́тягу || ки́тяги | ||
| + | |||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | Словник синонімів | ||
| + | |||
| + | '''КЕ́ТЯГ''' ['''КИ́ТЯГ''' рідше] (скупчення плодів, ягід на одній плодоніжці), ГРО́НО, КІМ’Я́Х, БРОСТЬ. Було все штучно обліплене виноградним листом та кетягами винограду (І. Нечуй-Левицький); Червоний китяг ягід горить як жар (Марко Вовчок); Опадає бузина Гронами додолу (М. Шпак); Звисають на дахи Вишень червоні кім’яхи (І. Муратов); На столах чекають нас давно страви, яблука і винограду брості (П. Дорошко). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 21:00, 30 листопада 2014
Ки́тяг, -гу и ки́тях, -ху, м. 1) Гроздь, кисть. Спілі вишні злипались китяхами, як бджоли кругом матки. Левиц. Пов. 192. Вишні так і висять китяхами. Харьк. г. 2) Комокъ. А сніг ліпив у шибки, набивався китяхами, блищав через скло. Левиц. І. 515. 3) Метелка проса. Мнж. 184.
Зміст
Сучасні словники
КЕ́ТЯГ, рідко КИ́ТЯГ, а, ч. Пучок ягід або квітів на одній гілці, стеблині; китиця (у 3 знач.), гроно. Із-за темного дуба то калинова вітка витягнеться й червоний китяг ягід горить, як жар, то колюча гайова рожа покаже дрібні листочки й пахучу квіточку (Вовчок, І, 1955, 100); Під вікном школи зеленіли густі кущі. Досить простягти руку і можна вже гратися кетягами бузку (Панч, Іду, 1946, 82); // Волоть, волоття. Кущі винограду облипли блідо-зеленими кетягами, кукурудза по ланах розпустила коси (Коцюб., І, 1955, 245).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 145.
| Відмінок | Однина | Множина |
|---|---|---|
| Називний | ки́тяг | ки́тяги |
| Родовий | ки́тягу | ки́тягів |
| Давальний | ки́тягу, ки́тягові | ки́тягам |
| Знахідний | ки́тяг | ки́тяги |
| Орудний | ки́тягом | ки́тягами |
| Місцевий | на/у ки́тягу | на/у ки́тягах |
| Кличний | ки́тягу | ки́тяги |
Словник синонімів
КЕ́ТЯГ [КИ́ТЯГ рідше] (скупчення плодів, ягід на одній плодоніжці), ГРО́НО, КІМ’Я́Х, БРОСТЬ. Було все штучно обліплене виноградним листом та кетягами винограду (І. Нечуй-Левицький); Червоний китяг ягід горить як жар (Марко Вовчок); Опадає бузина Гронами додолу (М. Шпак); Звисають на дахи Вишень червоні кім’яхи (І. Муратов); На столах чекають нас давно страви, яблука і винограду брості (П. Дорошко).
Ілюстрації
|
|
|
|
