Кимачисько

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Кимачи́сько, -ка и кимачи́ще, -ща, с. Ув. отъ кимак.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Кімаки — тюркський або монгольський кочовий народ, в ряді джерел описуються як імеки. Займали території східного та центрального Казахстану.

Л. М. Гумільов ототожнював кімаків з чумукунь (кит. 处木昆), потомками середньоазійських хуннів з об'єднання чуйських племен алти чуб. У VII ст. в Західно-тюркському каганаті чумукунь входили в союз племен дулу. При цьому тотожність чумукунь і кімаків не є загальновизнаною.

В кінці IX ст. в склад кімакської держави входило сім племінних груп: ішк, ланіказ, аджлад, айрум, баяндур, татар, кипчак.

Держава кімаків припинила своє існування в результаті «ланцюгової міграції» кочових племен в 30-х рр. XI ст., коли «кімаки втратили політичну гегемонію та опинились в залежності від кипчаків». Приблизно в той же час була записана генеалогічна легенда Гардізі.

Ілюстрації

Кимаки1.jpeg Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Ахинжанов С. М. Кыпчаки в истории средневекового Казахстана. — Алматы: Гылым, 1995. — С. 119. — 296 c.

Зовнішні посилання