Відмінності між версіями «Келія»
| Рядок 35: | Рядок 35: | ||
==Іноземні словники== | ==Іноземні словники== | ||
===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]=== | ===[https://uk.glosbe.com/uk українська-англійська Словник]=== | ||
| − | + | cell | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]=== | ===[http://slovari.yandex.ru ЯНДЕКС словари]=== | ||
| − | + | Келія- cell | |
===[http://www.translate.ru/ Промт-Перекладач]=== | ===[http://www.translate.ru/ Промт-Перекладач]=== | ||
| − | + | cell[sel] | |
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]=== | ===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]=== | ||
| − | + | cell | |
| − | + | келія | |
| − | + | ||
| − | + | ||
===[http://pereklad.online.ua/ukr/russko-frantsuzskiy/ Перекладач з української на французьку]=== | ===[http://pereklad.online.ua/ukr/russko-frantsuzskiy/ Перекладач з української на французьку]=== | ||
| − | + | êåëüÿ | |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Келія1.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Келія2.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Келія3.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Келія4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| Рядок 78: | Рядок 64: | ||
===[http://fitoterapevt.pp.ua/likarski-roslini/sunicya-lisova-likuvalni-vlastivosti-recepti Суниця лісова, лікувальні властивості, рецепти]=== | ===[http://fitoterapevt.pp.ua/likarski-roslini/sunicya-lisova-likuvalni-vlastivosti-recepti Суниця лісова, лікувальні властивості, рецепти]=== | ||
==Цікаві факти== | ==Цікаві факти== | ||
| − | + | Монах, чернець | |
| + | (грец. μοναχός - одиночний, одиничний) - член релігійної громади, який цілком присвятив себе Богові через прийняття обітниць і веде аскетичне життя в рамках чернечої громади, або на самоті (відлюдництві). | ||
| + | |||
| + | Чернецтво властиво майже усім релігіям. | ||
| + | З'явилися ченці в середині I тис. до н.е. в буддизмі, з III століття н.е. чернецтво з'явилося і в християнстві, спочатку як поселення відлюдників в пустельній місцевості. Засновником пустинножительства і чернецтва є прп. Антоній Великий. | ||
| − | + | Згодом Пахомій Великий (бл. 292 - бл. 346 рр.) заснував в Тавенні (Єгипет) перше товариство ченців (кіновію) з чіткими правилами, які регулювалися уставом (318 р.). | |
| + | Родоначальниками руського чернецтва вважаються преподобні Антоній і Феодосій Печерські, які заснували в середині XI ст. Києво-Печерський монастир. | ||
| − | + | У православ'ї чернецтво ділиться на три послідовних ступеня відповідно до прийнятих обітниць: | |
| + | рясофорний монах (рясофор) - підготовча ступінь до прийняття малої схими; | ||
| − | + | монах малої схими - приймає обітниці послуху, некорисливості і цнотливості; | |
| + | монах великої схими або ангельського образу (схимонах) - приймає обітницю зречення від світу і усього мирського (вищий чин чернечого життя). | ||
| − | + | Прийнаття обітниць супроводжується остриженням волосся на знак служіння Богу і іменується постригом. Той, хто готується до постригу в рясофорні монахи проходить випробування в монастирі і називається послушником. Якщо після випробування він виявляється гідним, то постригається в чернечий чин. | |
| − | ===[ | + | Типи чернечого життя: відлюдництво, кіновія (спільножительский монастир), лавра (поєднання відлюдництва зі спільножительством). |
| + | ===[http://www.kplavra.kiev.ua/Monah_chernec.html]=== | ||
[[Категорія:Су]] | [[Категорія:Су]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
[[Категорія:Слова 2015 року]] | [[Категорія:Слова 2015 року]] | ||
Версія за 20:19, 24 листопада 2015
Ке́лія, -лії, ж. Келія. Отець Залізо з келії вийшов. Чуб. І. 162. Перевезти із келії в хату на помості. Шевч. 194. Ум. Ке́ленька, келієчка, келійка. Велю слугам келеньку зробити, велю старцю у келенці жити. Нп. Сидить (чернець) у себе в келійці, чита боже слово. Рудч. Ск. II. 201. Ой построю келієчку на крутій горі. Нп.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
КЕ́ЛІЯ, ї, жін. Житло ченця або черниці (окрема кімната в монастирі або будиночок). Іде чернець у келію Меж стіни німії Та згадує літа свої, Літа молодії (Тарас Шевченко, II, 1963, 55); Вона не забула своєї келії, тісної та тихої, як домовина (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 119); Софія звеліла їм [монашкам] розходитися по келіях і ніде на подвір'ї не стояти (Іван Микитенко, II, 1957, 270); // перен., жарт. Невелика кімната самітної людини. — Тепер, мабуть, буде кому подарувати букет, — сказав Чепель.. — А то лежать осінні листочки в капітанській келії без діла (Олесь Донченко, VI, 1957, 511).
"Словопедія"
КЕЛІЯ ке́лія іменник жіночого роду КЕЛІЯ церк.; перен. келья келія; ж. (гр., хижа, комірка) 1. Житло ченця (черниці) в монастирі; окрема кімната в монастирі чи будиночок на його території.. 2. перен. Невеличка скромна кімнатка.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
КЕ́ЛІЯ, ї, ж. Житло ченця або черниці (окрема кімната в монастирі або будиночок). Іде чернець у келію Меж стіни німії Та згадує літа свої, Літа молодії (Шевч., II, 1963, 55); Вона не забула своєї келії, тісної та тихої, як домовина (Коцюб., II, 1955, 119); Софія звеліла їм [монашкам] розходитися по келіях і ніде на подвір’ї не стояти (Мик., II, 1957, 270); // перен., жарт. Невелика кімната самітної людини.— Тепер, мабуть, буде кому подарувати букет,— сказав Чепель.. — А то лежать осінні листочки в капітанській келії без діла (Донч., VI, 1957, 511). Келія, лії, ж. Келія. Отець Залізо з келії вийшов. Чуб. І. 162. Перевезти із келії в хату на помості. Шевч. 194. Ум. Ке́ленька, келієчка, келійка. Велю слугам келеньку зробити, велю старцю у келенці жити. Н. п. Сидить (чернець) у себе в келійці, чита боже слово. Рудч. Ск. II. 201. Ой построю келієчку на крутій горі. Н. п.
СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO
Келія, -лії, ж. Келія. Отець Залізо з келії вийшов. Чуб. І. 162. Перевезти із келії в хату на помості. Шевч. 194. Ум. ке́ленька, келієчка, келійка. Велю слугам келеньку зробити, велю старцю у келенці жити. Н. п. Сидить (чернець) у себе в келійці, чита боже слово. Рудч. Ск. II. 201. Ой построю келієчку на крутій горі. Н. п.
РУпедия Этимологический русскоязычный словарь
КЕЛЬЯ др.-русск. келиа (ХI в.). Из ср.-греч. , мн. -, , от лат. сеllа "комната, чулан"; см. Фасмер, Гр.-сл. эт. 84; ИОРЯС 12, 2, 241; Г. Майер, Ngr. St. 3, ...
Іноземні словники
українська-англійська Словник
cell
ЯНДЕКС словари
Келія- cell
Промт-Перекладач
cell[sel]
Google Перекладач
cell келія
Перекладач з української на французьку
êåëüÿ
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Суниця лісова, лікувальні властивості, рецепти
Цікаві факти
Монах, чернець (грец. μοναχός - одиночний, одиничний) - член релігійної громади, який цілком присвятив себе Богові через прийняття обітниць і веде аскетичне життя в рамках чернечої громади, або на самоті (відлюдництві).
Чернецтво властиво майже усім релігіям.
З'явилися ченці в середині I тис. до н.е. в буддизмі, з III століття н.е. чернецтво з'явилося і в християнстві, спочатку як поселення відлюдників в пустельній місцевості. Засновником пустинножительства і чернецтва є прп. Антоній Великий.
Згодом Пахомій Великий (бл. 292 - бл. 346 рр.) заснував в Тавенні (Єгипет) перше товариство ченців (кіновію) з чіткими правилами, які регулювалися уставом (318 р.).
Родоначальниками руського чернецтва вважаються преподобні Антоній і Феодосій Печерські, які заснували в середині XI ст. Києво-Печерський монастир.
У православ'ї чернецтво ділиться на три послідовних ступеня відповідно до прийнятих обітниць:
рясофорний монах (рясофор) - підготовча ступінь до прийняття малої схими;
монах малої схими - приймає обітниці послуху, некорисливості і цнотливості;
монах великої схими або ангельського образу (схимонах) - приймає обітницю зречення від світу і усього мирського (вищий чин чернечого життя).
Прийнаття обітниць супроводжується остриженням волосся на знак служіння Богу і іменується постригом. Той, хто готується до постригу в рясофорні монахи проходить випробування в монастирі і називається послушником. Якщо після випробування він виявляється гідним, то постригається в чернечий чин.
Типи чернечого життя: відлюдництво, кіновія (спільножительский монастир), лавра (поєднання відлюдництва зі спільножительством).
