Відмінності між версіями «Келія»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Ке́лія, -лії, '''''ж. ''Келія. ''Отець Залізо з келії вийшов. ''Чуб. І. 162. ''Перевезти із келії в ...)
 
 
(не показані 2 проміжні версії цього учасника)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Ке́лія, -лії, '''''ж. ''Келія. ''Отець Залізо з келії вийшов. ''Чуб. І. 162. ''Перевезти із келії в хату на помості. ''Шевч. 194. Ум. '''Ке́ленька, келієчка, келійка. '''''Велю слугам келеньку зробити, велю старцю у келенці жити. ''Нп. ''Сидить ''(чернець) ''у себе в келійці, чита боже слово. ''Рудч. Ск. II. 201. ''Ой построю келієчку на крутій горі. ''Нп.  
 
'''Ке́лія, -лії, '''''ж. ''Келія. ''Отець Залізо з келії вийшов. ''Чуб. І. 162. ''Перевезти із келії в хату на помості. ''Шевч. 194. Ум. '''Ке́ленька, келієчка, келійка. '''''Велю слугам келеньку зробити, велю старцю у келенці жити. ''Нп. ''Сидить ''(чернець) ''у себе в келійці, чита боже слово. ''Рудч. Ск. II. 201. ''Ой построю келієчку на крутій горі. ''Нп.  
 
[[Категорія:Ке]]
 
[[Категорія:Ке]]
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 +
КЕ́ЛІЯ, ї, жін. Житло ченця або черниці (окрема кімната в монастирі або будиночок). Іде чернець у келію Меж стіни німії Та згадує літа свої, Літа молодії (Тарас Шевченко, II, 1963, 55); Вона не забула своєї келії, тісної та тихої, як домовина (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 119); Софія звеліла їм [монашкам] розходитися по келіях і ніде на подвір'ї не стояти (Іван Микитенко, II, 1957, 270);
 +
//  перен., жарт. Невелика кімната самітної людини. — Тепер, мабуть, буде кому подарувати букет, — сказав Чепель.. — А то лежать осінні листочки в капітанській келії без діла (Олесь Донченко, VI, 1957, 511).
 +
 +
===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]===
 +
 +
КЕЛІЯ
 +
ке́лія
 +
іменник жіночого роду
 +
КЕЛІЯ
 +
церк.; перен.
 +
келья
 +
келія; ж.
 +
(гр., хижа, комірка)
 +
1. Житло ченця (черниці) в монастирі; окрема кімната в монастирі чи будиночок на його території..
 +
2. перен. Невеличка скромна кімнатка.
 +
 +
 +
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 +
КЕ́ЛІЯ, ї, ж. Житло ченця або черниці (окрема кімната в монастирі або будиночок). Іде чернець у келію Меж стіни німії Та згадує літа свої, Літа молодії (Шевч., II, 1963, 55); Вона не забула своєї келії, тісної та тихої, як домовина (Коцюб., II, 1955, 119); Софія звеліла їм [монашкам] розходитися по келіях і ніде на подвір’ї не стояти (Мик., II, 1957, 270); // перен., жарт. Невелика кімната самітної людини.— Тепер, мабуть, буде кому подарувати букет,— сказав Чепель.. — А то лежать осінні листочки в капітанській келії без діла (Донч., VI, 1957, 511).
 +
Келія, лії, ж. Келія. Отець Залізо з келії вийшов. Чуб. І. 162. Перевезти із келії в хату на помості. Шевч. 194. Ум. Ке́ленька, келієчка, келійка. Велю слугам келеньку зробити, велю старцю у келенці жити. Н. п. Сидить (чернець) у себе в келійці, чита боже слово. Рудч. Ск. II. 201. Ой построю келієчку на крутій горі. Н. п.
 +
 +
 +
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html  СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]===
 +
Келія, -лії, ж. Келія. Отець Залізо з келії вийшов. Чуб. І. 162. Перевезти із келії в хату на помості. Шевч. 194. Ум. ке́ленька, келієчка, келійка. Велю слугам келеньку зробити, велю старцю у келенці жити. Н. п. Сидить (чернець) у себе в келійці, чита боже слово. Рудч. Ск. II. 201. Ой построю келієчку на крутій горі. Н. п.
 +
 +
===[http://rupedia.org/fasmer/page/schavit.19317 РУпедия Этимологический русскоязычный словарь]===
 +
КЕЛЬЯ др.-русск. келиа (ХI в.). Из ср.-греч. , мн. -, , от лат. сеllа "комната, чулан"; см. Фасмер, Гр.-сл. эт. 84; ИОРЯС 12, 2, 241; Г. Майер, Ngr. St. 3, ...
 +
 +
==Іноземні словники==
 +
===[https://uk.glosbe.com/uk  українська-англійська Словник]===
 +
cell
 +
 +
===[http://slovari.yandex.ru  ЯНДЕКС словари]===
 +
Келія- cell
 +
 +
===[http://www.translate.ru/ Промт-Перекладач]===
 +
cell[sel]
 +
===[https://translate.google.com.ua/?hl=ru Google Перекладач]===
 +
cell
 +
келія
 +
===[http://pereklad.online.ua/ukr/russko-frantsuzskiy/ Перекладач з української на французьку]===
 +
êåëüÿ
 +
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Келія1.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Келія2.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Келія3.jpg|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Келія4.jpg|x140px]]
 +
|}
 +
==Медіа==
 +
{{#ev:youtube| kIsWYr3uyKQ}}
 +
{{#ev:youtube| tOXkTth87IA}}
 +
{{#ev:youtube| 3b1WNLuwrSA}}
 +
{{#ev:youtube| j8syOXjoG8Q}}
 +
 +
==Див. також==
 +
===[http://www.kplavra.kiev.ua/Kelija.html Сторінки історії]===
 +
==Цікаві факти==
 +
 +
Монах, чернець
 +
(грец. μοναχός - одиночний, одиничний) - член релігійної громади, який цілком присвятив себе Богові через прийняття обітниць і веде аскетичне життя в рамках чернечої громади, або на самоті (відлюдництві).
 +
 +
Чернецтво властиво майже усім релігіям.
 +
 +
З'явилися ченці в середині I тис. до н.е. в буддизмі, з III століття н.е. чернецтво з'явилося і в християнстві, спочатку як поселення відлюдників в пустельній місцевості. Засновником пустинножительства і чернецтва є прп. Антоній Великий.
 +
 +
Згодом Пахомій Великий (бл. 292 - бл. 346 рр.) заснував в Тавенні (Єгипет) перше товариство ченців (кіновію) з чіткими правилами, які регулювалися уставом (318 р.).
 +
 +
Родоначальниками руського чернецтва вважаються преподобні Антоній і Феодосій Печерські, які заснували в середині XI ст. Києво-Печерський монастир.
 +
 +
У православ'ї чернецтво ділиться на три послідовних ступеня відповідно до прийнятих обітниць:
 +
 +
рясофорний монах (рясофор) - підготовча ступінь до прийняття малої схими;
 +
 +
монах малої схими - приймає обітниці послуху, некорисливості і цнотливості;
 +
 +
монах великої схими або ангельського образу (схимонах) - приймає обітницю зречення від світу і усього мирського (вищий чин чернечого життя).
 +
 +
Прийнаття обітниць супроводжується остриженням волосся на знак служіння Богу і іменується постригом. Той, хто готується до постригу в рясофорні монахи проходить випробування в монастирі і називається послушником. Якщо після випробування він виявляється гідним, то постригається в чернечий чин.
 +
 +
Типи чернечого життя: відлюдництво, кіновія (спільножительский монастир), лавра (поєднання відлюдництва зі спільножительством).
 +
 +
===[http://www.kplavra.kiev.ua/Monah_chernec.html]===
 +
 +
[[Категорія:Ке]]
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 +
[[Категорія:Слова 2015 року]]

Поточна версія на 20:23, 24 листопада 2015

Ке́лія, -лії, ж. Келія. Отець Залізо з келії вийшов. Чуб. І. 162. Перевезти із келії в хату на помості. Шевч. 194. Ум. Ке́ленька, келієчка, келійка. Велю слугам келеньку зробити, велю старцю у келенці жити. Нп. Сидить (чернець) у себе в келійці, чита боже слово. Рудч. Ск. II. 201. Ой построю келієчку на крутій горі. Нп.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

КЕ́ЛІЯ, ї, жін. Житло ченця або черниці (окрема кімната в монастирі або будиночок). Іде чернець у келію Меж стіни німії Та згадує літа свої, Літа молодії (Тарас Шевченко, II, 1963, 55); Вона не забула своєї келії, тісної та тихої, як домовина (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 119); Софія звеліла їм [монашкам] розходитися по келіях і ніде на подвір'ї не стояти (Іван Микитенко, II, 1957, 270); // перен., жарт. Невелика кімната самітної людини. — Тепер, мабуть, буде кому подарувати букет, — сказав Чепель.. — А то лежать осінні листочки в капітанській келії без діла (Олесь Донченко, VI, 1957, 511).

"Словопедія" 

КЕЛІЯ ке́лія іменник жіночого роду КЕЛІЯ церк.; перен. келья келія; ж. (гр., хижа, комірка) 1. Житло ченця (черниці) в монастирі; окрема кімната в монастирі чи будиночок на його території.. 2. перен. Невеличка скромна кімнатка.


УКРЛІТ.ORG_Cловник

КЕ́ЛІЯ, ї, ж. Житло ченця або черниці (окрема кімната в монастирі або будиночок). Іде чернець у келію Меж стіни німії Та згадує літа свої, Літа молодії (Шевч., II, 1963, 55); Вона не забула своєї келії, тісної та тихої, як домовина (Коцюб., II, 1955, 119); Софія звеліла їм [монашкам] розходитися по келіях і ніде на подвір’ї не стояти (Мик., II, 1957, 270); // перен., жарт. Невелика кімната самітної людини.— Тепер, мабуть, буде кому подарувати букет,— сказав Чепель.. — А то лежать осінні листочки в капітанській келії без діла (Донч., VI, 1957, 511). Келія, лії, ж. Келія. Отець Залізо з келії вийшов. Чуб. І. 162. Перевезти із келії в хату на помості. Шевч. 194. Ум. Ке́ленька, келієчка, келійка. Велю слугам келеньку зробити, велю старцю у келенці жити. Н. п. Сидить (чернець) у себе в келійці, чита боже слово. Рудч. Ск. II. 201. Ой построю келієчку на крутій горі. Н. п.


СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO

Келія, -лії, ж. Келія. Отець Залізо з келії вийшов. Чуб. І. 162. Перевезти із келії в хату на помості. Шевч. 194. Ум. ке́ленька, келієчка, келійка. Велю слугам келеньку зробити, велю старцю у келенці жити. Н. п. Сидить (чернець) у себе в келійці, чита боже слово. Рудч. Ск. II. 201. Ой построю келієчку на крутій горі. Н. п.

РУпедия Этимологический русскоязычный словарь

КЕЛЬЯ др.-русск. келиа (ХI в.). Из ср.-греч. , мн. -, , от лат. сеllа "комната, чулан"; см. Фасмер, Гр.-сл. эт. 84; ИОРЯС 12, 2, 241; Г. Майер, Ngr. St. 3, ...

Іноземні словники

українська-англійська Словник

cell

ЯНДЕКС словари

Келія- cell

Промт-Перекладач

cell[sel]

Google Перекладач

cell келія

Перекладач з української на французьку

êåëüÿ

Ілюстрації

Келія1.jpg Келія2.jpg Келія3.jpg Келія4.jpg

Медіа

Див. також

Сторінки історії

Цікаві факти

Монах, чернець (грец. μοναχός - одиночний, одиничний) - член релігійної громади, який цілком присвятив себе Богові через прийняття обітниць і веде аскетичне життя в рамках чернечої громади, або на самоті (відлюдництві).

Чернецтво властиво майже усім релігіям.

З'явилися ченці в середині I тис. до н.е. в буддизмі, з III століття н.е. чернецтво з'явилося і в християнстві, спочатку як поселення відлюдників в пустельній місцевості. Засновником пустинножительства і чернецтва є прп. Антоній Великий.

Згодом Пахомій Великий (бл. 292 - бл. 346 рр.) заснував в Тавенні (Єгипет) перше товариство ченців (кіновію) з чіткими правилами, які регулювалися уставом (318 р.).

Родоначальниками руського чернецтва вважаються преподобні Антоній і Феодосій Печерські, які заснували в середині XI ст. Києво-Печерський монастир.

У православ'ї чернецтво ділиться на три послідовних ступеня відповідно до прийнятих обітниць:

рясофорний монах (рясофор) - підготовча ступінь до прийняття малої схими;

монах малої схими - приймає обітниці послуху, некорисливості і цнотливості;

монах великої схими або ангельського образу (схимонах) - приймає обітницю зречення від світу і усього мирського (вищий чин чернечого життя).

Прийнаття обітниць супроводжується остриженням волосся на знак служіння Богу і іменується постригом. Той, хто готується до постригу в рясофорні монахи проходить випробування в монастирі і називається послушником. Якщо після випробування він виявляється гідним, то постригається в чернечий чин.

Типи чернечого життя: відлюдництво, кіновія (спільножительский монастир), лавра (поєднання відлюдництва зі спільножительством).

[1]

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Келія&oldid=143789