Кедрина

Кедрина, -ни, ж. Кедръ; кедровое дерево. Треба браття товаришу кедрину тесать. Федьк. Ой умру, мій миленький, умру, зроби мені кедровую труну! Ой де ж, мила, кедрини достати? Будеш, мила, і в сосновій лежати. Мет. 267.

КЕДРИ́НА, и, ж.

1. Кедрове дерево, кедр. Є й мигдаль ясно-зелений,.. І акація рожева, І смолистая кедрина (Крим., Вибр., 1965, 37); Уже дихнув [вітер], але ще не злобно..— а вже в’ється кедрина, що високо, вище всіх стала (Хотк., II, 1966, 219); * У порівн. Як та кедрина, як та царівна лісів і полонин, стояла Танасійова Марічка в колі дівчат (Круш., Буденний хліб.., 1960, 231).

2. Кедровий ліс, кедрові зарості. Там, у стрімких горах, де поросла кедрина, Стрічає клекотом мене сім’я орлина (Рильський, І, 1956, 91). http://wiki.kubg.edu.ua/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:2712ww-21.jpg

https://www.youtube.com/watch?v=AmpOh3_vnZ4 https://www.youtube.com/watch?v=K7rby4nlKyY