Відмінності між версіями «Квіття»
Kimmn (обговорення • внесок) |
Kimmn (обговорення • внесок) |
||
| Рядок 13: | Рядок 13: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Wallpapers 28278.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Wallpapers 28278.jpg|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Komu-yak-i-yaki-daruvaty-kvity.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Komu-yak-i-yaki-daruvaty-kvity.jpg|x140px]] | ||
| − | |||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:00246368.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:00246368.jpg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
Версія за 20:56, 29 листопада 2014
Зміст
Словник Б. Д. Грінченка
Квіття, -тя, с. соб. Цвѣты. Угор.
Сучасні словники
КВІ́ТТЯ, я, сер., збірн., поет. Квіти. Тріпочуться, сиплються пелюстки білого квіття хризантем (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 292); І люди серцем прояснялись.., ще й квіттям запашним вбирались в щасливі сонячнії дні (Павло Тичина, II, 1957, 34); * Образно. На могилах сумного минулого розцвітає пишне й пахуче квіття будучини (Іван Франко, VI, 1951, 322). (Академічний тлумачний словник)
КВІ́ТТЯ, я, с., збірн., поет. Квіти. Тріпочуться, сиплються пелюстки білого квіття хризантем (У. Кравч., Вибр., 1958, 292); І люди серцем прояснялись.., ще й квіттям запашним вбирались в щасливі сонячнії дні (Тич., II, 1957, 34); * Образно. На могилах сумного минулого розцвітає пишне й пахуче квіття будучини (Фр., VI, 1951, 322). (Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 136.)
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Див. також
Квітка Матеріал з Вікісловника
