Відмінності між версіями «Квилити»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Квилити, -лю́, -лиш, '''''гл. ''1) Плакать, стонать. ''І квилитьплаче Ярославна. ''Шевч. ''І росло ...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Квилити, -лю́, -лиш, '''''гл. ''1) Плакать, стонать. ''І квилитьплаче Ярославна. ''Шевч. ''І росло ж воно трудно та болезно: усе нездужає та квилить. ''МВ. II. 48. 2) Кричать, преимущественно жалобно (о звѣряхъ, птицахъ). ''Вовкисіроманці набігали, по тернах, по балках жовту кість жвакували, жалібненько квилили проквиляли. ''Макс. (1849) 23. ''Не ясний сокіл квилитьпроквиляє, як син до батька, до матері з тяжкої неволі в городи христіянські поклон посилає. ''АД. І. 95.  
 
'''Квилити, -лю́, -лиш, '''''гл. ''1) Плакать, стонать. ''І квилитьплаче Ярославна. ''Шевч. ''І росло ж воно трудно та болезно: усе нездужає та квилить. ''МВ. II. 48. 2) Кричать, преимущественно жалобно (о звѣряхъ, птицахъ). ''Вовкисіроманці набігали, по тернах, по балках жовту кість жвакували, жалібненько квилили проквиляли. ''Макс. (1849) 23. ''Не ясний сокіл квилитьпроквиляє, як син до батька, до матері з тяжкої неволі в городи христіянські поклон посилає. ''АД. І. 95.  
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
==Ілюстрації==
 +
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"
 +
|- valign="top"
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 +
|}
 +
 +
==Медіа==
 +
 +
==Див. також==
 +
 +
==Джерела та література==
 +
 +
==Зовнішні посилання==
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
 +
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Кв]]
 
[[Категорія:Кв]]

Версія за 12:37, 4 жовтня 2018

Квилити, -лю́, -лиш, гл. 1) Плакать, стонать. І квилитьплаче Ярославна. Шевч. І росло ж воно трудно та болезно: усе нездужає та квилить. МВ. II. 48. 2) Кричать, преимущественно жалобно (о звѣряхъ, птицахъ). Вовкисіроманці набігали, по тернах, по балках жовту кість жвакували, жалібненько квилили проквиляли. Макс. (1849) 23. Не ясний сокіл квилитьпроквиляє, як син до батька, до матері з тяжкої неволі в городи христіянські поклон посилає. АД. І. 95.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]