Квачик

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Квачик, -ка, м. Ум. отъ квач. 1) Мазилочка. 2) Кисточка (для мазанія).

Сучасні словники

КВА́ЧИК, а, чол. Зменш. до квач 1. Цей, ні слова не сказавши, махнув у столярню і вніс, сирвасер у пляшечці з квачиком (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 152); Нарізали смужок паперу, щоб склеїти всю конструкцію, скрутили квачика мазати смужки клеєм

Ілюстрації

Ty.jpg

Медіа

2ztB05N7AOs

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання