Квапливість

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Квапли́вість, -вости, ж. Поспѣшность.

Сучасні словники

КВАПЛИ́ВІСТЬ, вості, жін. Властивість за значенням квапливий 1, 2; поспішливість, хапливість. — Не їв без мене? — А що ж, буду в твої горшки заглядати ? — широко, з перебільшеною квапливістю і пошаною відчиняє [Григорій] ворота (Михайло Стельмах, I, 1962, 227); У їхніх рухах немає квапливості, гарячковості, нервування (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 128).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

Медіа

Див. також

Квапливий Квапливо

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 129. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 129.

Зовнішні посилання