Категорія:Словарь української мови

Катарсис

Катарсис (лат.), від грецького Κάθαρσις Katharsis, що означає «очищення» (також дослівно від давньогрецького герундію καθαίρειν, що транслітерується як kathairein «очищати» та прикметника katharos «чистий» давньогрецький та сучасний καθαρός) — це раптовий емоційний зрив або кульмінація, що являє собою приголомшливі почуття великого жалю, смутку, сміху або будь-якої екстремальної зміни емоцій, що призводить до оновлення, відновлення та оживлення. Термін «катарсис» використовувався Аристотелем у філософському сенсі, щоб описати вплив музики та трагічної драми на аудиторію.

Catharsis https://www.britannica.com/art/catharsis-criticism

Основи теорії драми були закладені в творі Аристотеля "Поетика", де вчений розглядав питання походження драми, і трагедії зокрема. Трагедія, на його думку, "є відтворенням дії серйозної і закінченої, [що має певну величину, мову, яка дає насолоду], відтворення дією, а не розповіддю (на відміну від епосу), за допомогою жалю і страху досягає афекту".

Арістотель

У структурі трагедії Аристотель розрізняє таких шість обов'язкових елементів, як фабула, характери, думки, словесне вираження, музикальна композиція, сценічна обстановка. Найважливішим серед них учений вважав фабулу — "початок і ніби душу трагедії". Аристотель обґрунтовує вчення про катарсис (очищення), що тісно пов'язується з його поглядами на високе суспільне й естетичне значення мистецтва й літератури, на їхню активну роль у громадському житті. Аристотель вважав, що художній твір, і передовсім трагедія, викликаючи певні почуття (жаль, страх), примушує вболівати за чуже горе - це і призводить очищення людської душі.

У Новому час вчення про катарсис викликало чимало тлумачень, які можна звести до двох основних напрямів. Одні (Лессінг, Гегель) тлумачили катарсис у моральному розумінні — "трагедія ошляхетнює почуття", а друге тлумачення (Бернайс) шукає походження вчення про катарсис у медичній сфері, де суть катарсису полягає в збудженні афектів з метою їхнього розрядження. "Катарсис" Аристотеля близький до "медичного" тлумачення.