Капелюшок
Капелюшок, -шка, м. Ум. отъ Капелюх.
Капелю́х — головний убір, який складається з основи — наголовка (тулії) та бортів у нижній частині — крис (полів). Залежно від фасону наголовок і криси можуть мати різні розміри та форму.
Зміст
Призначення
Етимологія
Українське слово капелюх, ймовірно, є полонізмом: воно походить від пол. kapeluch — діалектної вимови літературного kapelusz. Воно, у свою чергу, походить від італ. cappello (cappelluccio), утвореного від лат. cappellu(m) — зменшеної форми слова cappa («плащ», «головний убір»). З того ж кореня фр. chapeau, українські «шапка», «кепка», «каплиця».
Сучасні словники
Тлумачення із "Словника української мови"
КАПЕЛЮШОК, шка, ч. Зменш. до капелюх 1 і капелюш; брилик. На голові в неї був дешевенький солом'яний чорний капелюшок (Н.-Лев., IV, 1956, 276); Скинув капелюшок, спітнілий лоб рукавами сорочки витер (Головко, І, 1957, 183); Строгий синій костюм і високий капелюшок того ж кольору гарно відтінювали її округле обличчя (Жур., Вечір.., 1958, 406).
Ілюстрації
|
|
|
|
