Відмінності між версіями «Капелюшок»
(→Призначення) |
|||
| Рядок 5: | Рядок 5: | ||
Капелю́х — головний убір, який складається з основи — наголовка (тулії) та бортів у нижній частині — крис (полів). Залежно від фасону наголовок і криси можуть мати різні розміри та форму. | Капелю́х — головний убір, який складається з основи — наголовка (тулії) та бортів у нижній частині — крис (полів). Залежно від фасону наголовок і криси можуть мати різні розміри та форму. | ||
==Призначення== | ==Призначення== | ||
| + | Капелюх — головний убір, тканинна форма якого носиться у осінній та весняний період, солом'яна форма — у літній період. Капелюх буває як чоловічим, так і жіночим. Жіночий варіант зазвичай називають капелюшком. | ||
| + | |||
| + | Капелюх може використовуватися як засіб захисту голови і волосся (від опадів, вітру, сонця), а також може виконувати і декоративну функцію. | ||
| + | |||
| + | Перші капелюхи виготовлялись із соломи. Солом'яний капелюх, ще тоді, коли капелюхи не робили з тканини, були найпоширенішім головним убором у жаркий період. Перевага солом'яного капелюха полягає у тому, що він добре пропускає повітря, захищаючи голову від сонячного удару. | ||
| + | |||
| + | Популярним видом капелюха у XIX сторіччі був циліндр. у найбільшому вжитку був у Великобританії. | ||
| + | |||
==Етимологія== | ==Етимологія== | ||
Українське слово капелюх, ймовірно, є полонізмом: воно походить від пол. kapeluch — діалектної вимови літературного kapelusz. Воно, у свою чергу, походить від італ. cappello (cappelluccio), утвореного від лат. cappellu(m) — зменшеної форми слова cappa («плащ», «головний убір»). З того ж кореня фр. chapeau, українські «шапка», «кепка», «каплиця». | Українське слово капелюх, ймовірно, є полонізмом: воно походить від пол. kapeluch — діалектної вимови літературного kapelusz. Воно, у свою чергу, походить від італ. cappello (cappelluccio), утвореного від лат. cappellu(m) — зменшеної форми слова cappa («плащ», «головний убір»). З того ж кореня фр. chapeau, українські «шапка», «кепка», «каплиця». | ||
Версія за 22:53, 22 жовтня 2018
Капелюшок, -шка, м. Ум. отъ Капелюх.
Капелю́х — головний убір, який складається з основи — наголовка (тулії) та бортів у нижній частині — крис (полів). Залежно від фасону наголовок і криси можуть мати різні розміри та форму.
Зміст
Призначення
Капелюх — головний убір, тканинна форма якого носиться у осінній та весняний період, солом'яна форма — у літній період. Капелюх буває як чоловічим, так і жіночим. Жіночий варіант зазвичай називають капелюшком.
Капелюх може використовуватися як засіб захисту голови і волосся (від опадів, вітру, сонця), а також може виконувати і декоративну функцію.
Перші капелюхи виготовлялись із соломи. Солом'яний капелюх, ще тоді, коли капелюхи не робили з тканини, були найпоширенішім головним убором у жаркий період. Перевага солом'яного капелюха полягає у тому, що він добре пропускає повітря, захищаючи голову від сонячного удару.
Популярним видом капелюха у XIX сторіччі був циліндр. у найбільшому вжитку був у Великобританії.
Етимологія
Українське слово капелюх, ймовірно, є полонізмом: воно походить від пол. kapeluch — діалектної вимови літературного kapelusz. Воно, у свою чергу, походить від італ. cappello (cappelluccio), утвореного від лат. cappellu(m) — зменшеної форми слова cappa («плащ», «головний убір»). З того ж кореня фр. chapeau, українські «шапка», «кепка», «каплиця».
Сучасні словники
Тлумачення із "Словника української мови"
КАПЕЛЮШОК, шка, ч. Зменш. до капелюх 1 і капелюш; брилик. На голові в неї був дешевенький солом'яний чорний капелюшок (Н.-Лев., IV, 1956, 276); Скинув капелюшок, спітнілий лоб рукавами сорочки витер (Головко, І, 1957, 183); Строгий синій костюм і високий капелюшок того ж кольору гарно відтінювали її округле обличчя (Жур., Вечір.., 1958, 406).
Ілюстрації
|
|
|
|
