Відмінності між версіями «Калі»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| (не показано 10 проміжних версій цього учасника) | |||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | |||
===== КАЛІ ===== | ===== КАЛІ ===== | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
| − | + | ||
КА́ЛІ''' | КА́ЛІ''' | ||
| − | + | '''<big> | |
| − | Застаріла назва окису калію. KOH – їдкий калі | + | Застаріла назва окису калію. KOH – їдкий калі</big>''' |
'''Приклади''' | '''Приклади''' | ||
| Рядок 24: | Рядок 18: | ||
* З допомогою їдких калі та натру можна, наприклад, зробити розчинними більшість нерозчинних речовин, а найсильніші кислоти й задушливі випари можна завдяки лугам позбавити всієї їх пекучості й отруйності. | * З допомогою їдких калі та натру можна, наприклад, зробити розчинними більшість нерозчинних речовин, а найсильніші кислоти й задушливі випари можна завдяки лугам позбавити всієї їх пекучості й отруйності. | ||
* Наявність м'язових волокон в калі супроводжується картиною гнилісної диспепсії. | * Наявність м'язових волокон в калі супроводжується картиною гнилісної диспепсії. | ||
| + | <br /> | ||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:B13b94c4fbd57d7b94c486cd6389a037.jpg]] | ||
| + | [[Файл:Potassium-oxide-3D-vdW.png|міні]] | ||
| + | |} | ||
| + | <br /> | ||
| + | |||
називний ка́лі | називний ка́лі | ||
| Рядок 38: | Рядок 41: | ||
'''Додатково''' | '''Додатково''' | ||
| − | Калій: хімічний елемент, лужний метал, символ К, ат. н. 19; м'який сріблясто-білий метал; потас, азотан, калійний недокис, потасовий вугляр. Сполуки К. застосовують у сільському господарстві як добрива, для виготовлення скла, вибухових речовин, у медицині тощо. | + | * Калій: хімічний елемент, лужний метал, символ К, ат. н. 19; м'який сріблясто-білий метал; потас, азотан, калійний недокис, потасовий вугляр. Сполуки К. застосовують у сільському господарстві як добрива, для виготовлення скла, вибухових речовин, у медицині тощо. |
| − | Значну кількість тепла виділяють при розчинянні у воді сірчана кислота, їдкий натр, їдке калі та деякі інші речовини (Цікава хімія, 1954, 9). | + | '''<big>Значну кількість тепла виділяють при розчинянні у воді сірчана кислота, їдкий натр, їдке калі та деякі інші речовини (Цікава хімія, 1954, 9).</big>''' |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2019 року]] | [[Категорія:Слова 2019 року]] | ||
Поточна версія на 01:57, 16 листопада 2019
КАЛІ
КА́ЛІ Застаріла назва окису калію. KOH – їдкий калі
Приклади
- Калі є білими, майже прозорими, ромбічними кристалами, що легко поглинають вологу з повітря та утворюють ряд гідратів. (з наук.-попул. літ.)
- На відміну від окису кальцію їдкий натр та їдке калі добре розчиняються у воді. (з навч. літ.)
- Калі: гідрат окису калію, гігроскопічна, тверда, безбарвна речовина що розїдає більшість матеріалів, які стикаються з нею. Застосовують у виробництві рідого мила тощо. Інша назав - калі їдке.
- З допомогою їдких калі та натру можна, наприклад, зробити розчинними більшість нерозчинних речовин, а найсильніші кислоти й задушливі випари можна завдяки лугам позбавити всієї їх пекучості й отруйності.
- Наявність м'язових волокон в калі супроводжується картиною гнилісної диспепсії.
Ілюстрації
 |
називний ка́лі
родовий ка́лі — давальний ка́лі — знахідний ка́лі — орудний ка́лі — місцевий ка́лі — кличний ка́лі —
Рід (калі) - іменник, середній рід, неістота, однина і множина, невідмінюване,іменник, середній рід, неістота, однина і множина, невідмінюване,іменник, чоловічий рід, неістота,іменник, жіночий рід, неістота
Додатково
- Калій: хімічний елемент, лужний метал, символ К, ат. н. 19; м'який сріблясто-білий метал; потас, азотан, калійний недокис, потасовий вугляр. Сполуки К. застосовують у сільському господарстві як добрива, для виготовлення скла, вибухових речовин, у медицині тощо.
Значну кількість тепла виділяють при розчинянні у воді сірчана кислота, їдкий натр, їдке калі та деякі інші речовини (Цікава хімія, 1954, 9).
