Каліч
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:58, 2 грудня 2014; Ксенія Піддубна (обговорення • внесок)
Каліч, -чі, ж. соб. 1) Калѣки. Попродав увесь скот зосталась сама каліч. Лохвиц. у. 2) Все искалѣченное, испорченное. Знов піднімали в його головці на другий лад покручені фантазії, якусь каліч образів. Левиц. І. 244.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
