Відмінності між версіями «Каглянка»
(Створена сторінка: '''Кагля́нка, -ки, '''''ж. ''Ветошная затычка для закрыванія печной трубы. ''Послала жінка чоло...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | ''' | + | '''Каглянка '''' |
| + | ==«Словарь української мови»== | ||
| + | '''Каглянка, .'''''-ки, ж'' Ветошная затычка для закрыванія печной трубы. Послала жінка чоловіка каглу затикати, та й каглянки вбила | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
| + | ''ЗА́ТИЧКА,'' и, жін.<br> | ||
| + | 1. Корок, пробка, чіп і т. ін. Млинковський не втерпів: налив і випив чарку, заткнув графин затичкою й попросив винести цю спокусу з хати (Нечуй-Левицький, III, 1596, 185); Він викручує помалу скляну затичку і нюхає настій гірського зілля (Петро Колесник, Терен.., 1959, 333); * У порівняннях. Він одразу вилетів, наче та затичка від шампанського (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 199); <br> | ||
| + | // Будь-що, чим затикають який-небудь отвір. На землі обіч дірки, виритої в соломі (а біля неї й сніп — затичка для тої дірки) лежав з забинтованою головою вчорашній утікач-кулеметник (Андрій Головко, І, 1957, 361); Допомагав [Іван] шинкарці переливати на припічку киплячу варенуху, що з неї, з нового горшка щойно зняли широку затичку (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 359).<br> | ||
| + | 2. перен., рідко. Велика кількість, скупчення кого-, чого-небудь, що запруджує щось, заважає рухові. — Здоров, братику. Не сподівався тебе побачити в цій людській затичці (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 264).<br> | ||
| + | 3. заст. Квітка, якою прикрашають дівчата своє волосся.<br> | ||
| + | за - тич -ка | ||
| + | |||
| + | Іменник , жіночий рід , 1-е схилення ( відмінювання 3 * а за класифікацією А. Залізняка А.) . | ||
| + | |||
| + | <h3><div align="center">Рекомендовані джерела</div></h3><hr> | ||
| + | #Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. | ||
| + | Том 2, ст. 206 | ||
| + | # Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 350. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Kaglynka1.jpg|x200px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Kaglynka2.jpg|x200px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Kaglynka3.jpg|x200px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Kaglynka4.jpg|x200px]] | ||
| + | |} | ||
| + | <div align="right"></div> | ||
| + | |||
| + | ==Інтернет-джерела== | ||
| + | |||
| + | *http://aphorism.org.ua/subrazd.php?page=117&pages_block=8&rid=3&sid=25 | ||
| + | * https://ru.wiktionary.org/wiki/затычка | ||
| + | |||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Педагогічний інститут]] | ||
[[Категорія:Ка]] | [[Категорія:Ка]] | ||
Версія за 02:04, 25 листопада 2015
Каглянка '
Зміст
«Словарь української мови»
Каглянка, .-ки, ж Ветошная затычка для закрыванія печной трубы. Послала жінка чоловіка каглу затикати, та й каглянки вбила
Сучасні словники
ЗА́ТИЧКА, и, жін.
1. Корок, пробка, чіп і т. ін. Млинковський не втерпів: налив і випив чарку, заткнув графин затичкою й попросив винести цю спокусу з хати (Нечуй-Левицький, III, 1596, 185); Він викручує помалу скляну затичку і нюхає настій гірського зілля (Петро Колесник, Терен.., 1959, 333); * У порівняннях. Він одразу вилетів, наче та затичка від шампанського (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 199);
// Будь-що, чим затикають який-небудь отвір. На землі обіч дірки, виритої в соломі (а біля неї й сніп — затичка для тої дірки) лежав з забинтованою головою вчорашній утікач-кулеметник (Андрій Головко, І, 1957, 361); Допомагав [Іван] шинкарці переливати на припічку киплячу варенуху, що з неї, з нового горшка щойно зняли широку затичку (Олександр Ільченко, Козацьк. роду.., 1958, 359).
2. перен., рідко. Велика кількість, скупчення кого-, чого-небудь, що запруджує щось, заважає рухові. — Здоров, братику. Не сподівався тебе побачити в цій людській затичці (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 264).
3. заст. Квітка, якою прикрашають дівчата своє волосся.
за - тич -ка
Іменник , жіночий рід , 1-е схилення ( відмінювання 3 * а за класифікацією А. Залізняка А.) .
Рекомендовані джерела
- Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 206
- Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 350.
Ілюстрації
|
|
|
|
