Відмінності між версіями «Кагат»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Кагат, -ту, '''''м. ''Куча. ''Кагат кавунів, кагат соли. ''Мирг. у. Слов. Д. Эварн. То-же о рыбѣ: ку...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| + | == Словник Грінченка == | ||
| + | |||
'''Кагат, -ту, '''''м. ''Куча. ''Кагат кавунів, кагат соли. ''Мирг. у. Слов. Д. Эварн. То-же о рыбѣ: куча рыбы, особымъ образомъ сложенной и прикрытой камышемъ (на Дону). | '''Кагат, -ту, '''''м. ''Куча. ''Кагат кавунів, кагат соли. ''Мирг. у. Слов. Д. Эварн. То-же о рыбѣ: куча рыбы, особымъ образомъ сложенной и прикрытой камышемъ (на Дону). | ||
| − | [[ | + | |
| + | == Сучасні словники == | ||
| + | |||
| + | Кагат- -у, ч., с. г. Купа городини (картоплі, буряків і т. ін.), відповідно укладена й покрита соломою, землею тощо для тривалого зберігання. '''(Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 67.)''' | ||
| + | |||
| + | <br> | ||
| + | |||
| + | == Приклади == | ||
| + | |||
| + | Дівчата копали, обрізували гичку і складали чистий буряк в кагати (Василь Козаченко, Серце матері, 1947, 107); Картоплю-біляну 3 воза несем у кагати, — Аж до відлиг до весняних Буде вона зимувати (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 42). | ||
| + | |||
| + | <br> | ||
| + | |||
| + | == Зображення == | ||
| + | |||
| + | [[Image:Zuckerrübenberg.jpg]] | ||
| + | |||
| + | [[Category:Ка|Ка]] | ||
Версія за 10:31, 25 квітня 2013
Словник Грінченка
Кагат, -ту, м. Куча. Кагат кавунів, кагат соли. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. То-же о рыбѣ: куча рыбы, особымъ образомъ сложенной и прикрытой камышемъ (на Дону).
Сучасні словники
Кагат- -у, ч., с. г. Купа городини (картоплі, буряків і т. ін.), відповідно укладена й покрита соломою, землею тощо для тривалого зберігання. (Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 67.)
Приклади
Дівчата копали, обрізували гичку і складали чистий буряк в кагати (Василь Козаченко, Серце матері, 1947, 107); Картоплю-біляну 3 воза несем у кагати, — Аж до відлиг до весняних Буде вона зимувати (Микола Гірник, Сонце.., 1958, 42).
Зображення
