Кабардинка

Кабардинка, -ки, ж. Шапка изъ мѣха кабарди? Чоботи сап’янці, пояс шалевий і шапка кабардинка кругла. Стор. (изд. 1897). 305. У Вас. иначе: Шапка съ барашковымъ околышемъ и шестиугольнымъ верхомъ, отдѣланнымъ перекрещивающимся позументомъ или цвѣтными шерстяными снуркими. Вас. 156.

Зміст

1 Сучасні словники
- 1.1 Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
2 Ілюстрації
3 Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 4. — С. 63.
4 Зовнішні посилання

Сучасні словники

Словозміна:

Відмінок	Однина
Називний	кабардинка
Родовий	кабардинки
Давальний	кабардинці
Знахідний	кабардинку
Орудний	кабардинкою
Місцевий	на/у кабардиинці
Кличний	кабардинко

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

1. Народний чоловічий танець, поширений на Кавказі. В'язні розступилися, утворилось посеред камери коло, і пішов по ньому вибивати кабардинку наш Сашко Коваль (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 158). 2 . заст. У кавказців — смушева шапка з шестикутним верхом, оздоблена різними прикрасами. Аж ось у траві неначе іскра блиснула, і виявивсь, як із землі виріс, на вороному коні січовик, у червоному жупані, в кабардинці набакир (Олекса Стороженко, I, 1957, 334).