Йолоп

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Йо́лоп, йо́луп, -па, м. Олухъ, дуракъ, глупецъ. Котл. Ен. IV. 18. Желех. Чом ти, йолопе, не кланяєшся пану Возному? Котл. НП. 386.


Сучасні словники

ЙОЛОП, а, чол., зневажл , лайл. Те саме, що дурень 1; бевзь, недотепа. Пристиджені його вельможі На йолопів були похожі (Іван Котляревський, I, 1952, 186); Найбільше лютував [Саранчук] сам на себе: отакий йолоп! Не міг затримати та допитатися одразу (Андрій Головко, II, 1957, 518).

Ілюстрації

Євгеща 13.jpg Євгеща 14.jpg Євгеща 15.jpg Євгеща 16.jpg

Див. також

Додаткові відомості

Словарь

Словник української мови

Академик

Викисловарь