Відмінності між версіями «Йолоп»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
| + | ЙОЛОП, а, чол., зневажл , лайл. Те саме, що дурень 1; бевзь, недотепа. Пристиджені його вельможі На йолопів були похожі (Іван Котляревський, I, 1952, 186); Найбільше лютував [Саранчук] сам на себе: отакий йолоп! Не міг затримати та допитатися одразу (Андрій Головко, II, 1957, 518). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 22:44, 1 листопада 2013
Йо́лоп, йо́луп, -па, м. Олухъ, дуракъ, глупецъ. Котл. Ен. IV. 18. Желех. Чом ти, йолопе, не кланяєшся пану Возному? Котл. НП. 386.
Сучасні словники
ЙОЛОП, а, чол., зневажл , лайл. Те саме, що дурень 1; бевзь, недотепа. Пристиджені його вельможі На йолопів були похожі (Іван Котляревський, I, 1952, 186); Найбільше лютував [Саранчук] сам на себе: отакий йолоп! Не міг затримати та допитатися одразу (Андрій Головко, II, 1957, 518).
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
Додаткові відомості
