Инджибаба

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Инджибаба, -би, ж. Баба-яга. Угор.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Академічний тлумачний словник

ЯГА́, и, жін., також у сполуч. баба-яга. Казковий персонаж східних і західних слов'ян; зла баба-чаклунка. Потім і Турна навістила Пресуча, лютая яга; І із сього князька зробила Енею лишнього врага (Іван Котляревський, I, 1952, 178); От хоча б яга... Кажуть, ніби в ступі їздить без коня... (Павло Грабовський, I, 1959, 371); * У порівняннях. Одна була стара мегера — з пасмами сріблястого волосся, що звисало з-під намітки, з гострим носом, спущеним на губу, як у казкової баби-яги (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 112); // перен., розм. Про злу, сварливу жінку. У сусіди впросилась до такої ж, як сама, яги (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 188); — Злюка, мабуть, — перешіптувались заробітчанки Софії вслід. — Яга! (Олесь Гончар, І, 1959, 102).

Баба-яга — в народних казках — потворна і зла чарівниця. Раз убили брати дику козу, а то не коза була — то була дочка баби-яги (Українські народні казки, 1951, 164).

Ілюстрації

Инжибаба1.jpg Инжибаба 2.jpg Инжибаба 3.jpg Инжибаба 4.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Українська народна казка Закарпаття

Зовнішні посилання

Енциклопедія міфів

Все про слов'янську міфологію