Зірниця
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:36, 6 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Зірни́ця, -ці, ж. Звѣзда. В мене батенько ясний місяць, в мене матінка ясне сонячко, в мене сестриця ясна зірниця. Грин. III. 16. Ой ішов я до дівчини, як зійшла зірниця. Нп. Аж зірниці засвітили. Искры изъ глазъ посыпались (отъ удара). Ном. № 6628. 2) Молодыя деревца, выросшія изъ сѣмянъ. Я насіяв торік груш та яблунь, так тепер зірниці в аршин. Лебед. у. Ум. Зірни́чка. Ясна зірничка барз ясно світила. Гол. IV. 524.
