Відмінності між версіями «Зіниця»
(→Сучасні словники) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
1. Отвір у райдужній оболонці ока, крізь який у нього проникає світлове проміння. Крізь прозору рогівку видно райдужну оболонку, від якої залежить колір очей, і розміщену в її центрі зіницю (Наука і життя, 3, 1959, 27); Вони [очі] були смутні-смутні і дивились на мене так пильно, аж почорніли від розширених зіниць (Леся Українка, III, 1952, 683); * Образно. Порожні зіниці вікон мертво дивилися на мічмана (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 155); | 1. Отвір у райдужній оболонці ока, крізь який у нього проникає світлове проміння. Крізь прозору рогівку видно райдужну оболонку, від якої залежить колір очей, і розміщену в її центрі зіницю (Наука і життя, 3, 1959, 27); Вони [очі] були смутні-смутні і дивились на мене так пильно, аж почорніли від розширених зіниць (Леся Українка, III, 1952, 683); * Образно. Порожні зіниці вікон мертво дивилися на мічмана (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 155); | ||
// розм. Райдужна оболонка ока. Ворожила мені індіанка Там, де в скелю гримлять ручаї. І дивилися тьмяно і п'янко Сизо-білі зіниці її (Андрій Малишко, Запов. джерело, 1959, 195); Його чорне обличчя геть списане дрібними зморшками, серед них весело блищать у синюватих білках золотисті зіниці (Максим Горький, Опов., порекл. Хуторяна, 1948, 297). | // розм. Райдужна оболонка ока. Ворожила мені індіанка Там, де в скелю гримлять ручаї. І дивилися тьмяно і п'янко Сизо-білі зіниці її (Андрій Малишко, Запов. джерело, 1959, 195); Його чорне обличчя геть списане дрібними зморшками, серед них весело блищать у синюватих білках золотисті зіниці (Максим Горький, Опов., порекл. Хуторяна, 1948, 297). | ||
| + | |||
| + | ===[http://vseslova.com.ua/word/%D0%97%D1%96%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F-38897u VseslovA]=== | ||
| + | |||
| + | Зіниця, отвір у веселковій оболонці, через який в око проникають світлові промені. Залежно від освітленості розміри З. змінюються: він розширюється в темноті, при емоційному збудженні, больових відчуттях, введенні в організм атропіну і адреналіну; скорочується на яскравому світлу. Зміна розмірів З. регулюється волокнами вегетативної нервової системи і здійснюється за допомогою двох розташованих у веселковій оболонці гладких м'язів: сфінктера, З, що скорочує., і дилататора, що розширює його. У вищих хребетних зміна розмірів З. викликається рефлекторно — дією світла на сітківку ока, в нижчих хребетних — безпосередньою дією світла на скоротні утворення З. Обично З. круглий або щілиновидний; у деяких риб (наприклад, в ряду акул, скатів, камбали) і деяких ссавців (наприклад, кашалотів і дельфінів) від верхнього краю З. звисає відросток веселкової оболонки, який при інтенсивному освітленні може повністю прикривати З. У людини З. круглий, діаметр його може змінюватися від 1,1 до 8 мм. Зміна форми, розмірів і прудкості реакцій З. (т.з. зіничні рефлекси) мають діагностичне значення при захворюваннях очей. | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 17:20, 29 листопада 2013
Зіни́ця, -ці, ж. Зрачекъ.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗІНИЦЯ, і, жін.
1. Отвір у райдужній оболонці ока, крізь який у нього проникає світлове проміння. Крізь прозору рогівку видно райдужну оболонку, від якої залежить колір очей, і розміщену в її центрі зіницю (Наука і життя, 3, 1959, 27); Вони [очі] були смутні-смутні і дивились на мене так пильно, аж почорніли від розширених зіниць (Леся Українка, III, 1952, 683); * Образно. Порожні зіниці вікон мертво дивилися на мічмана (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 155); // розм. Райдужна оболонка ока. Ворожила мені індіанка Там, де в скелю гримлять ручаї. І дивилися тьмяно і п'янко Сизо-білі зіниці її (Андрій Малишко, Запов. джерело, 1959, 195); Його чорне обличчя геть списане дрібними зморшками, серед них весело блищать у синюватих білках золотисті зіниці (Максим Горький, Опов., порекл. Хуторяна, 1948, 297).
VseslovA
Зіниця, отвір у веселковій оболонці, через який в око проникають світлові промені. Залежно від освітленості розміри З. змінюються: він розширюється в темноті, при емоційному збудженні, больових відчуттях, введенні в організм атропіну і адреналіну; скорочується на яскравому світлу. Зміна розмірів З. регулюється волокнами вегетативної нервової системи і здійснюється за допомогою двох розташованих у веселковій оболонці гладких м'язів: сфінктера, З, що скорочує., і дилататора, що розширює його. У вищих хребетних зміна розмірів З. викликається рефлекторно — дією світла на сітківку ока, в нижчих хребетних — безпосередньою дією світла на скоротні утворення З. Обично З. круглий або щілиновидний; у деяких риб (наприклад, в ряду акул, скатів, камбали) і деяких ссавців (наприклад, кашалотів і дельфінів) від верхнього краю З. звисає відросток веселкової оболонки, який при інтенсивному освітленні може повністю прикривати З. У людини З. круглий, діаметр його може змінюватися від 1,1 до 8 мм. Зміна форми, розмірів і прудкості реакцій З. (т.з. зіничні рефлекси) мають діагностичне значення при захворюваннях очей.
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Зовнішні посилання
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/{{{підрозділ}}}]]
