Відмінності між версіями «Зімувати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 4: Рядок 4:
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 
Тлумачення слова у сучасних словниках
 +
 +
1. неперех., де. Жити де-небудь узимку, залишатися десь на зиму. Улас збирається зимувати в степу (Панас Мирний, IV, 1955, 237); В банці, зарившись у пісок, зимують аж дві ящірки (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 30); Максим помахом шапки вітає птахів, що з року в рік зимують у цьому закутку (Михайло Стельмах, I, 1962, 218);
 +
//  Бути розташованим, міститися де-небудь протягом усієї зими. Якось відкотила [Христя] кадуб, що зимував під повіткою, і побачила під ним ніжно-білі росточки і двійко чорних жучків (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 204);
 +
//  чим, розм. Харчуватися чим-небудь, їсти щось узимку. Хліб та кукурудза не вродили. Чим будеш зимувати? (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 46).
 +
Зимувати зиму — перебувати зимовий час. Починають її [весну] жайворонки. Ніхто не знає, де вони зимують зиму, де ховаються від лютих буранів, але є догадки, що степу вони не покидають (Олесь Гончар, II, 1959, 39).
 +
♦ Знати (чути), де раки зимують: а) мати досвід, бути досвідченим у чому-небудь. Мабуть, всі чорти — бурлаки, Та ще й розум мають, Знають, де зимують раки, — Од жінок втікають (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 75); б) бути хитрим, спритним. — Журналіста Хому Бідного весь світ знає. Але й хитрий, куди примостився! Знає, де раки зимують! (Євген Кротевич, Вибр., 1959, 482); Показати, де раки зимують — уживається як вираз погрози. — Але я йому покажу, де раки зимують! Я йому всиплю бобу! (Іван Франко, IX, 1952, 101).
 +
 +
2. перех., розм. Доглядати, годувати і т. ін. протягом зими, залишати де-небудь на зиму (тварин). — Іди, синку, на Ясенову й віднеси хлопцям оцей клуночок. Знайдеш їх там, де ми овець зимували!.. (Іван Чендей, Вітер.., 1958, 7); — А мужикові та на землі без худобини не бути, а зимувати ж її? Та ще з такими, як цієї весни травами! (Андрій Головко, II, 1957, 222).
 +
 +
    <big>Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.:Наукова думка,1970—1980.— Т.3.— С.568</big>
 +
   
 +
    <big>Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980)</big>
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==

Версія за 19:23, 15 жовтня 2018

Зімува́ти, -му́ю, -єш, гл. 1) Зимовать. Діти, діти! добре з вами вліті, а зімувати то горювати. Ном. № 557. — зіму. Проводить зиму. Де ж ти, хмелю, зіму зімував ? Чуб. V. 67. 2) Содержать зимой. Ой прийде зіма, лихая годинонька, нічим волів тобі зімувати буде. Грин. III. 569.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

1. неперех., де. Жити де-небудь узимку, залишатися десь на зиму. Улас збирається зимувати в степу (Панас Мирний, IV, 1955, 237); В банці, зарившись у пісок, зимують аж дві ящірки (Олесь Донченко, Вибр., 1948, 30); Максим помахом шапки вітає птахів, що з року в рік зимують у цьому закутку (Михайло Стельмах, I, 1962, 218); // Бути розташованим, міститися де-небудь протягом усієї зими. Якось відкотила [Христя] кадуб, що зимував під повіткою, і побачила під ним ніжно-білі росточки і двійко чорних жучків (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 204); // чим, розм. Харчуватися чим-небудь, їсти щось узимку. Хліб та кукурудза не вродили. Чим будеш зимувати? (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 46). Зимувати зиму — перебувати зимовий час. Починають її [весну] жайворонки. Ніхто не знає, де вони зимують зиму, де ховаються від лютих буранів, але є догадки, що степу вони не покидають (Олесь Гончар, II, 1959, 39). ♦ Знати (чути), де раки зимують: а) мати досвід, бути досвідченим у чому-небудь. Мабуть, всі чорти — бурлаки, Та ще й розум мають, Знають, де зимують раки, — Од жінок втікають (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 75); б) бути хитрим, спритним. — Журналіста Хому Бідного весь світ знає. Але й хитрий, куди примостився! Знає, де раки зимують! (Євген Кротевич, Вибр., 1959, 482); Показати, де раки зимують — уживається як вираз погрози. — Але я йому покажу, де раки зимують! Я йому всиплю бобу! (Іван Франко, IX, 1952, 101).

2. перех., розм. Доглядати, годувати і т. ін. протягом зими, залишати де-небудь на зиму (тварин). — Іди, синку, на Ясенову й віднеси хлопцям оцей клуночок. Знайдеш їх там, де ми овець зимували!.. (Іван Чендей, Вітер.., 1958, 7); — А мужикові та на землі без худобини не бути, а зимувати ж її? Та ще з такими, як цієї весни травами! (Андрій Головко, II, 1957, 222).

   Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.:Наукова думка,1970—1980.— Т.3.— С.568
    
   Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Ілюстрації

Зимувати1.jpg Зимувати2.jpg Зимувати4.jpg Зимувати5.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання