Відмінності між версіями «Зівака»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 9: | Рядок 9: | ||
2. Дуже розгублена, неуважна людина. | 2. Дуже розгублена, неуважна людина. | ||
| − | Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 570. | + | Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 570. |
Версія за 14:41, 16 листопада 2019
Зівака, нар. — дати. Прозѣвать. Такий то з тебе стрілець, уже й зівака дав. Волч. у.
Зміст
Сучасні словники
ЗІВА́КА, и, чол. і жін., зневажл.
1. Людина, яка від нічого робити задивляється на кого-, що-небудь.
2. Дуже розгублена, неуважна людина.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 570.
ЗІВАКА́: ◊ Дати зівака — те саме, що Дати зівка (див. зівок). Такий-то з тебе стрілець, уже й зівака дав (Словник Грінченка).
Ілюстрації
|
|
|
|
