Відмінності між версіями «Зюзя»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Зю]] | [[Категорія:Зю]] | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| + | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
Зюзя (Мороз, Морозко) — божество холоду, віхоли, криги у давніх слов'ян (спочатку в українців, потім у білорусів)[1]. Зображувався у вигляді діда невеликого зросту, з білим волоссям та довгою сивою бородою. Ходить, згідно з повір’ям, босоніж, без шапки, в білому кожусі. У руці — залізна булава. Під Новий рік білоруси варили кутю для Зюзі: «Зюзя на дворі — кутя на столі», біл. Мароз, хадзі куццю есці![2] | Зюзя (Мороз, Морозко) — божество холоду, віхоли, криги у давніх слов'ян (спочатку в українців, потім у білорусів)[1]. Зображувався у вигляді діда невеликого зросту, з білим волоссям та довгою сивою бородою. Ходить, згідно з повір’ям, босоніж, без шапки, в білому кожусі. У руці — залізна булава. Під Новий рік білоруси варили кутю для Зюзі: «Зюзя на дворі — кутя на столі», біл. Мароз, хадзі куццю есці![2] | ||
Версія за 12:00, 22 жовтня 2015
Зюзя, -зі, ж. 1) Дѣтск.: букашка и вообще все крошечное. О. 1861. VIII. 8. 2) ? Змерз, як зюзя. П’яний, як зюзя.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980) Зюзя (Мороз, Морозко) — божество холоду, віхоли, криги у давніх слов'ян (спочатку в українців, потім у білорусів)[1]. Зображувався у вигляді діда невеликого зросту, з білим волоссям та довгою сивою бородою. Ходить, згідно з повір’ям, босоніж, без шапки, в білому кожусі. У руці — залізна булава. Під Новий рік білоруси варили кутю для Зюзі: «Зюзя на дворі — кутя на столі», біл. Мароз, хадзі куццю есці![2]
У західнополіській мові слово «зюзя» означає холод, мороз. Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
