Відмінності між версіями «Зуспіти»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
(не показано одну проміжну версію цього учасника)
Рядок 3: Рядок 3:
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
  
[[Академічний тлумачний словник (1970—1980)|http://sum.in.ua/s/zuspity]]
+
[[Академічний тлумачний словник (1970—1980)]]
  
 
'''ЗУСПІТИ''', '''ію''', '''ієш''', док., діал.
 
'''ЗУСПІТИ''', '''ію''', '''ієш''', док., діал.
Рядок 19: Рядок 19:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zuspity171118.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zuspity171118.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zuspity171118(2).jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zuspity171118(2).jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zuspity171118(3).jpg|x140px]]
 
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zuspity171118(4).jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Zuspity171118(4).jpg|x140px]]
 
|}
 
|}

Поточна версія на 22:06, 17 листопада 2018

Зуспіти, -пію, -єш, гл. Встрѣтить. Ми першого очима зуспіли Чайченка. МВ. II. 95. І не счулась, як зуспіли дніпрові дівчата. Шевч. 359.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗУСПІТИ, ію, ієш, док., діал.

1. неперех. Встигнути. [Пріська:] Нема йому [Петрові], бідному, спокою!.. Коли то ж, коли нанесе його господь до нас — на хвилиночку ту... не зуспієш надивитися, словом перекинутися, як уже й назад їде... (Панас Мирний, V, 1955, 159).

2. перех. Зустріти, застати. [Іван:] Як ось багатир почав за тією дівкою зорити; і де б то він її не зуспів: чи на вулиці, чи на роботі — лізе їй у вічі та й лізе (Марко Кропивницький, I, 1958, 83).

3. неперех. Несподівано з'явитися. І незчулась, як зуспіли Дніпрові дівчата — Та до неї, ухопили, Та й ну з нею гратись, Радісінькі, що піймали (Тарас Шевченко, I, 1963, 359). Нещастя (горе і т. ін.) зуспіло кого — з кимось трапилося нещастя, когось спіткало горе і т. ін. [Хома (до народу):] Люде добрі! Ви знаєте, яке нас зуспіло нещастя? (Карпенко-Карий, II, 1960, 222).

Ілюстрації

Zuspity171118.jpg Zuspity171118(2).jpg Zuspity171118(4).jpg