Зусилля
Словник Грінченка
Зусилля, -ля, с. Подвигъ, усиліе. Тільки святий Бог наших не забував: на великі зусилля, на одповіддя держав. Макс.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник ЗУСИ́ЛЛЯ, я, сер. 1. Напруження фізичних, розумових або духовних сил, необхідне для виконання, здійснення чого-небудь. Хлопці взяли подушку, коц і простиню, але солом'яника, незважаючи на всякі зусилля, не були в силі підняти (Іван Франко, VI 1951, 175); Все тобі, моя країно, ..Все тобі несу з любов'ю, ..Працю рук, зусилля мозку, Блиск очей і серця кров (Максим Рильський, II, 1960, 80); Драглисте багно огидно чвакало під ногами, і кожен крок вимагав затрати страшних фізичних зусиль (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 321); Коли актор глибоко усвідомлює своє високе покликання.., коли він ясно бачить кінцеву мету своїх творчих зусиль, тоді його ніколи не покине натхнення (Мистецтво, 3, 1959, 12); // перев. мн. Намагання зробити, виконати що-небудь. Сержанта затрясло. Повіки його нервово засіпалися. Заїкаючись, він деякий час натужно ловив повітря відкритим ротом, доки нарешті спромігся вимовити перше слово. Воронцов з болем дивився на ці жалібні зусилля свого не раз контуженого, вивіреного в небезпеках полкового «вовка» (Олесь Гончар, III, 1959, 212); // перев. мн., перен. Дії, заходи, спрямовані на досягнення певної мети. Зусилля партії і уряду спрямовані на неухильне здійснення принципів соціалістичного демократизму, втілених у Конституції СРСР (Радянська Україна, 5.XII 1953, 1).
Без жодного (усякого) зусилля — зовсім легко, без найменшого напруження. Швидким рухом схопився [Сергій] за перекладину, легко, здається, без усякого зусилля вижався і стрибнув на підлогу (Іван Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 13); Без жодного зусилля Рубін зразу ж пригадав, що зустрічав її [Мар'япу] вже раз у житті, взимку, як катався з гори на санках! (Іван Сенченко, Опов., 1959, 45); Докладати (докласти) зусиль див. докладати; Зусиллям волі — напруживши усю свою волю. Зусиллям волі він змахнув усі думки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 393); Вона зусиллям волі, стиснувши зуби, прогонила від себе болючий спогад (Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 5); Зусиллями [спільними (об'єднаними і т. ін.)] чиїми — уживається при вказуванні на того, хто робить що-небудь, виконує якусь роботу. Комунізм будується зусиллями мільйонів трудящих, яких організовує і спрямовує Комуністична партія (Комуніст України, 12, 1965, 53); Із зусиллям — напружуючи сили. Черниш лежав у кутку під стіною. На мить він опритомнів і попросив пити. Пошерхлі губи його злипалися, він із зусиллям розтулив їх (Олесь Гончар, III, 1959, 144); Останнім зусиллям — напруживши останні сили. Чув [Юра], що сили вже слабнуть, що в грудях пусто, що вітер рве голос, дощ залива очі, хмара перемагав, і вже останнім зусиллям підняв до неба короткий ціпок: — Стій! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 341); Робити (зробити) [останнє (велике і т. ін.)] зусилля — напружувати сили, збиратися з силою (для виконання якої-небудь дії). Робить [Орест] зусилля, встає і нерівним, ненатурально швидким кроком біжить до Люби (Леся Українка, II, 1951, 93); Раптом до вух плавця долинуло далеке торохтіння мотора. Він зробив останнє зусилля і підвів голову (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 19); Робити (зробити) зусилля над собою — переборювати, долати своє небажання робити що-небудь; пересилювати себе. В ар я зробила зусилля над собою і підвелася з стільця (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 288); Це коштувало [великих і т. ін.] зусиль кому — хтось витратив багато сил і енергії для досягнення чогось, оволодіння чим-небудь. [Мирон:] Запевняю, жодна авіапромисловість у світі не змогла б так швидко перебудуватись, як наша, але це нам коштувало великих зусиль (Олександр Корнійчук, II, 1955, 16).
2. техн. Сила, потрібна для виконання певної роботи, дії. За рахунок зміни числа обертів ведучих коліс при сталих обертах двигуна можна досягти зміни поступової швидкості автомобіля і як наслідок цього — зміни тягового зусилля (Доценко та ін., Автомобіль, 1957, 144).[Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 732.]
Cиноніми
НАМАГА́ННЯ (прагнення, дії тощо, спрямовані на виконання, здійснення чого-небудь), СТАРА́ННЯперев. мн., ЗУСИ́ЛЛЯперев. мн., підсил.;ПОТУ́ГИмн., СИЛКУВА́ННЯ (уперте, наполегливе, але звичайно даремне, марне намагання). Були намагання представити Пушкіна саме як розкаяного грішника (М. Рильський); Гості були збентежені, але, побачивши, що їх старання йдуть намарне, весело зареготались (М. Коцюбинський); Чи принесуть ці ваші зусилля отой вінець, якого ви прагнете, чи стане ця дитина.. людиною справжньою.., щасливою? (О. Гончар); Нема вороття старому режиму. Ні з царем, ні без царя. І даремні потуги гатити греблю, коли вода вже прорвала (А. Головко); Христя.. почала її утішати.. Даремне силкування! (Панас Мирний). - Пор. 1. спро́ба. НАПРУ́ЖЕННЯ (затрата великих фізичних або душевних сил під час виконання, здійснення чого-небудь), НАПРУ́ГА, НАПРУ́ЖЕНІСТЬ, ЗУСИ́ЛЛЯ, СИЛКУВА́ННЯрідше,НАТУ́ГАпідсил.,ПОТУ́ГАпідсил.,НАДРИ́Впідсил.,НАДСА́ДАпідсил. розм.Від напруження у Тамари зашуміло в голові, замиготіло в очах (А. Хижняк); Дні й ночі були сповнені великої напруги й нелюдських зусиль (В. Кучер); На крутому чолі набрякла жила, виявляючи велику напруженість (М. Коцюбинський); Яць працював з надлюдською натугою (І. Франко); Робота [на ГЕС] не дуже тяжка.. в основному це керування машинами. Так звані різноробочі [різнороби] теж працюють без надриву (О. Довженко); Кінь під Богданом хропів із надсади (О. Гончар). [1]
