Зозуленько

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:23, 15 листопада 2018; Avoliinyk.im18 (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Зозуленько, -ка, м. Ум. Кукушка-самецъ. Мій братіку, мій зозуленьку! Мил. 220.


Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках 1. Пестл. до зозуля. І вдень, і ввечері там соловей співав, і пташки пурхали, зозуленька кувала (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 125); * У порівняннях. В Путивлі граді вранці-рано Співає, плаче Ярославна, Як та зозуленька кус, Словами жалю додає (Тарас Шевченко II, 1963, 387).

2. нар.-поет. Пестливе звертання до дівчини, жінки. — Ні, бабусенько, ні, зозуленько, він прийде, не забариться... (Марко Вовчок, I, 1955, 155).

Ілюстрації

Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png Photoicon.png

==Медіа==.

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання