Відмінності між версіями «Знидіти»
| Рядок 25: | Рядок 25: | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
| − | + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | |
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| + | |} | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
Версія за 14:52, 17 листопада 2021
Знидіти, -дію, -єш, гл. Зачахнуть, исхудать. Аж знидів, ждучи грошей. Черк. у. Зниділо дитятко, зниділо, на гору воду носячи. Чуб. ІІІ. 178. Аби зниділи як віск на огні, піна на воді, роса на траві; так аби зниділи уроки от... Гол. ІV. 539.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник української мови
ЗНИ́ДІТИ, ію, ієш, док., розм.
1. Втратити силу, здоров'я, стати кволим; захиріти (про людей). Недовго жила її від грудей відлучена дитина; біднятко зниділо, мов поросло мохом, та й навіки заснуло (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 86); Щоб не знидіти від безділля, взявся [Поцілуйко] за шевство (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 187); // Стати чахлим; зав'янути, зачахнути (про рослини). Там, де були грядки цибулі, часнику, коли ще жила дружина Микули Бучини, зниділо картоплиння (Іван Чендей, Поєдинок, 1962, 69).
2. тільки 3 ос., перен. Ослабнути, занепасти. — Бачите, мамо, талант, може знидіти, непіддержуваний і занедбуваний (Ольга Кобилянська, II, 1956, 308); — Ви боялись за своє кохання, що воно знидіє в життьовій боротьбі? (Леся Українка, III, 1952, 700). Тлумачення слова у сучасних словниках
ИСХУДАТЬ или Исхудеть схуднути, (о мн. похуднути), змарніти, помарніти, охлянути, (с оттенк. зачахнуть) знидіти, винидіти, понидіти; (в лице) спасти з лиця, з[по]марніти на лиці, на виду; (в теле) спасти з тіла, на тілі, змарніти, помарніти, (в конец известись) ні на що звестися; см. Похудеть. [Схуд, висох Павло (Грінч.). За довгий час змарнів, борода одросла (Рудч.). Ой вже-ж наші сіромахи та без харчів помарніли (Пісня). Невістка скаржиться, а на лиці не змарніла (Номис). Зниділо дитятко, зниділо, на гору воду носячи (Чуб. III)]. Покуда жирный -дает, худого чорт возьмёт - поки гладкий схудне, то худий здохне (Приказка).
Великий тлумачний словник української мови
ЗАЧАХНУТИ зача́хнути I -ну, -неш; мин. ч. зачах, -ла, -ло і зачахнув, -чахнула, -чахнуло; док. 1》 Стати чахлим, зав'янути (про рослини). || Втратити здоров'я, силу; захиріти (про людину). 2》 перен. Не розвиваючись, занепасти, загинути. II -не, док., розм. Стати холодним; захолонути.
Ілюстрації
|
|
|
|
