Знавець

Знаве́ць, -вця́, гл. Знатокъ. Желех.

Сучасні словники

Словник української мови
ЗНАВЕ́ЦЬ, вця, чол. Людина, яка володіє глибокими знаннями в певній галузі, краще за інших розуміє що-небудь, має тонший смак і т. ін. Старші господарі очима знавців оглядають колесо (Іван Франко, IV, 1950, 189); Справжнім володарем цього краю, мудрим знавцем тутешньої природи виявився колишній його, Дьяконова, підлеглий (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 350); Був Кропивницький не лише великим знавцем, а й талановитим співаком, виконавцем і популяризатором української пісні (Народна творчість та етнографія, 3, 1965, 14); Г. Тютюнник не тільки тонкий знавець людських душ, він майстер глибоко ліричного, буквально зримого пейзажу (Літературна Україна, 25.I 1963, 4); Знавець музики; Знавець картин.

Ілюстрації

Див. також

"ЩО? ДЕ? Коли?"
Популярна телевізійна інтелектуальна гра, в якій команда знавців протягом хвилини шукає відповіді на запитання телеглядачів. В ефірі з 1975 року. Спочатку програма влаштувалася в барі телецентру в Останкіно і провела там сім років (з 1975 по 1982 роки), потім переїхала на вулицю Герцена, д. 47 (з 1983 по 1986 роки), потім були три прямих ефіри з Болгарії в 1987 році, в центрі світової торгівлі на Красній Пресні програма провела рік (з 1988 по 1989), і, нарешті, Мисливський будиночок в Нескучне саду, де вона мешкає по сьогоднішній день.

Джерела та література

Словник української мови. Академічний тлумачний словник(1970-1980). Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 636.
YouTube