Змельнути

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Словник Грінченка

Змельну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Смигнуть, сморгнуть. А Загнибідиха ж то і не змельне нікуди: як уп’яла свої блакитні очі у ясне світло сонця, та там вони і потонули. Мир. ХРВ. II. 76.

Сучасні словники

Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ЗМЕЛЬНУТИ, ну, неш, док., діал. Моргнути. Грщько замовчав, він ждав одказу від Василя, а той, лежачи животом на землі і підперши голову руками, — і не змельне — все дивиться на Ратієвщину (Панас Мирний, IV, 1955, 25). ♦ Не змельне нікуди хто — пильно, не відводячи очей, дивиться хтось на кого-, що-небудь. Очі в нього іскрять, і не змельне він нікуди ними — все дивиться на свого товариша (Панас Мирний, III, 1954, 185).

Джерела та література

https://sum.in.ua/s/zmeljnuty