Відмінності між версіями «Злічити»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | '''Злічити | + | '''Злічити-порахувати щось,підрахувати кількість. |
[[Категорія:Зл]] | [[Категорія:Зл]] | ||
| − | == | + | ==Тлумачний словник української мови== |
| − | + | ЗЛІЧИТИ , ую, уєш, недок.,ЗЛІЧУВАТИ , злічу, злічиш, док., перех. і без додатка, рідко. Способом лічби визначати кількість, суму і т. ін. кого-, чого-небудь. [Мохаммед:] Я злічив всі зморшки у неї на обличчі... (Леся Українка, II, 1951, 339); Не злічити, як багато нарубав вугілля тато (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 174). | |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 11:16, 9 квітня 2023
Злічити-порахувати щось,підрахувати кількість.
Зміст
Тлумачний словник української мови
ЗЛІЧИТИ , ую, уєш, недок.,ЗЛІЧУВАТИ , злічу, злічиш, док., перех. і без додатка, рідко. Способом лічби визначати кількість, суму і т. ін. кого-, чого-небудь. [Мохаммед:] Я злічив всі зморшки у неї на обличчі... (Леся Українка, II, 1951, 339); Не злічити, як багато нарубав вугілля тато (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 174).
Ілюстрації
|
|
|
|
